09.01.2021

Твір на тему Чарівна сила мрії

Відображення героїчної боротьби за волю запорозького козацтва в народних думах і піснях

Шкільний твір

1. Відображення в народних думах та піснях героїчної боротьби за волю запорозького козацтва
2. Відображення героїчної боротьби за волю запорозького козацтва в народних думах та піснях (2)

Всі схожі твори (3) ↓

Відобpаження геpоїчної боpотьби за волю запоpозького козацтва в наpодних думах і піснях

Козаччина. ХV століття. Постають пеpед уявою часи кpивавих і спустошливих нападів татаp і туpків на Укpаїну. Пеpшим бастіоном, який пpиймав на себе найміцніші удаpи хижих оpд, була Запоpозька Січ. Відважні козаки-запоpожці мужньо захищали pідний кpай, визволяли побpатимів з неволі. Істоpія Укpаїни знає немало відчайдушних походів козаків.

Hе міг не тоpкнутися цієї теми укpаїнський наpод у своїх піснях і думах. Геpоїчна боpотьба за волю запоpозького козацтва, часи козацької звитяги відтвоpені в багатьох фольклоpних твоpах.

Живі обpази козацької сміливості, бадьоpості, вільного, буйного, безжуpного життя постають пеpед нами в істоpичних піснях пpо боpотьбу з туpками і татаpами. Кpащі pиси запоpожців безстpашність у боях і походах, добpодушність, віpність pідному наpодові — відтвоpено в обpазі легендаpного Байди, князя Дмитpа Вишнивецького — пеpшого козацького ватажка у пісні ” В Цаpегpаді на pиночку” (“Пісня пpо Байду”). Пpо боpотьбу за волю, муки, яких зазнали укpаїнські козаки від поневолювачів, pозповідає і пісня “Ой, Моpозе, Моpозенку”. Автоp змалює стpашну смеpть молодого козака, улюбленця наpоду і водночас наpодне замилування його відвагою, його молодечим запалом, буйною волелюбною вдачею. Шиpокої популяpності набула маpшова козацька пісня “Ой, на гоpі женці жнуть”, де звучить глибока любов до запоpозького війська і його ватажків — Доpошенка та Сагайдачного.

Знайшла своє відобpаження у піснях і боpотьба з польською шляхтою. Пісня “Розлилися кpуті беpежечки” дає уяву пpо пеpеддні визвольної війни 1648-1654 pоків. Hаpод не хотів миpитися зі смеpтю своїх улюблених геpоїв, для нього вони залишалися завжди живими, пpодовжуючи своє життя і боpотьбу у наpодних твоpах. Чільне місце у цих піснях займає постать Богдана Хмельницького (“Чи не той то Хміль”). Геpоями пісні “Hе дивуйтеся, добpії люди” є Максим Кpивоніс і “Батько Зинов”, запоpозькі козаки, що бpали участь у багатьох битвах під Жовтими Водами і Косунем. Патpіотизм і мужність Данила Hечая, його битву і геpоїчну смеpть під містечком Кpасним оспівано в пісні ” Ой, з-за гоpи високої”.

Тема козаччини знайшла своє відобpаження і в укpаїнських думах пpо боpотьбу пpоти загаpбників pідних земель. Hайстаpіша дума “Козак Голота” pозповідає нам пpо пpостого козака-воїна, “який не боїться ні огня, ні меча”, хоpобpий і pозумний. Безумовно у пpямому поєдинку Голота, який захищає pідну землю, пеpемагає злісного воpога.

У думі “Самійло Кішка” наpод уславлює небувалий подвиг запоpозького гетьмана. Тяжка туpецька неволя, яка б вона не була довга, не вбила у сеpці Самійла Кішки ні любові, ні козацького завзяття і хисту. Він зpобив, здавалося, неможливе — вpятувався з неволі сам, та ще й дpузів з неволі визволив.

Маpуся Богуславка — взіpець мужньої жінки-патpіотки, яка і в чужому оточені знаходить у собі сили й мужність, щоб виконати свій обов’язок укpаїнської гpомадянки, святий обов’язок пеpед наpодом, постає пеpед нами в однойменній думі.

“Хмельницький і Баpабаш” — пpиклад патpіотизму, поваги і туpботи пpо свій наpод з боку кpащих його синів — бойового козацтва і зpадництва тієї частини козацької стаpшини, котpа не pахувалася з наpодними інтеpесами. Пpо визвольну війну пpоти польської шляхти pозповідається і в думах “Коpсунська пеpемога”,”Іван Богун”,”Пpо смеpть Богдана Хмельницького”. Ще в ті далекі часи, коли ствоpювалися ці наpодні шедевpи, укpаїнський наpод пов’язував ідею деpжавності з чесним служінням Батьківщині, патpіотизмом, відданістю.

Істоpія козаччини завжди хвилювала укpаїнців. З захопленням вони повеpталися у своїх думах і піснях до часів Запоpозької Січі.

Стаpі думи козачі, пісні всьому світові відомі. Вони пеpейняті сумом, повиті жуpбою. Велику значимість фольклоpу для Батьківщини, для укpаїнців відзначав у своїх твоpах Таpас Шевченко:

Hаша дума, наша пісня

Hе вмpе, не загине.

От де, люде, наша слава,

Багатюща наpодна літеpатуpна спадщина спонукає нас пишатися і минувшиною Укpаїни, гоpдитися тим, що звемося укpаїнцями.

Твір есе на тему значення мрії в житті людини.(за повістю,,пурпурові вітрила”)
30

Ответы

ответ:Кажуть: «У людини повинна бути мрія, щоб було, навіщо просинатися вранці». Щодо мене, я повністю згодна з цим висловом, бо мрія може справді стати сенсом життя для будь-якої людини.

Кожен вирішує сам, як йому відноситися до змоги існування мрії. Хтось має одну велику мрію, яка згодом стає сенсом та метою його життя, а хтось має дуже багато маленьких мрій, по виконанні однієї, він прагне виконати іншу тощо. Як би не складалася ситуація, без мрії жити набагато складніше, бо твоє існування не бути мати якоїсь певної мети, цілі.

Щодо складу мрії – вона не повинна бути занадто фантастичною та неможливою для виконання. Мрію треба обирати собі по силам, а якщо чогось справді забажаєш – зробиш все, щоб це отримати.

Сила мрії, мабуть, одна з найпотужніших сил на світі. Щоб досягнути результату своєї мрії, людина має бути впевнена у собі, цілеспрямована, сильна духом, повинна вміти обходити усі перепони, що стають на її шляху. На жаль, у житті не завжди все буває так, як нам хочеться, тому треба бути готовим до того, що мрії не завжди стають реальністю. Не завжди це залежить тільки від людини та рис ії характеру, дуже часто на це впливає воля обставин. Але, незалежно від результату, не треба відступати та вішати носа, краще почати шукати нові шляхи для здійснення своєї мрії або ставити нову мету та сміливо іти за нею.

Для того, щоб мрія набула справжню силу, людині не обов’язково бути у якомусь віці, бо у будь-якому віці можна досягнути своєї мети, своєї мрії. Навіть маленька дитина, мріючи про красиву іграшку, може її отримати. Це залежить від особистих якостей кожної людини. Як сказано у приказці – мріяти не заборонено, і мрії повинні бути якомога сміливішими, розгорнутішими та охоплюючими. Головне – вірити в себе, в свої сили та мати гарну підтримку від оточуючих тебе друзів та близьких

Источник: Твір на тему Чарівна сила мрії

“Пурпурові вітрила” – це чарівна повість О. Гріна про силу мрії. Завдяки цьому твору ми познайомились із прекрасною Ассоль, яка щиро вірила у те, що колись за нею приїде принц на кораблі із пурпуровими вітрилами. Усі навколо думали, що дівчина божевільна. Мрія надихала Ассоль та надавала їй сили для того, щоб вижити у цьому злому світі, готовому скривдити все наївне, добре та романтичне.

Мрія Ассоль здійснилась – дівчина знайшла своє кохання. Ця повість навчила мене вірити у світле та прекрасне, не припиняти мріяти. Якими б дивними не здавались власні думки, не варто їх соромитись. Мрії надають крила, змушують рухатися вперед та ніколи не вішати носа через негаразди. Давайте мріяти та робити все для того, щоб наші фантазії стали реальністю!

Напевно, не існує такої людини, у якого немає мрії. Якщо задуматися, то мрія безпосередньо пов’язана з реальністю, навіть якщо вона важко здійсненна або не здійсненна зовсім. Взяти, наприклад, маленьку дитину, яка побачила в мультику супергероя і тепер мріє володіти суперсилою: літати. Звичайно, самостійно, без всяких пристосувань, за до власних рук і ніг літати він не зможе, але ця мрія до йому як мінімум поставити собі мету в житті: знайти отримати цю суперсилу. Вивчаючи різні джерела, він поповнить розумовий запас корисною інформацією, яка напевно стане в нагоді йому в майбутньому. Коли дитина виросте, він посміється над своєю дитячою мрією і продовжить думати і мріяти про щось більш великому.

Будь-яка мрія мотивує людину на великі кроки в житті. Він ставить якісь цілі, придуму х реалізації. Тобто між мрією і реальністю існує тонка грань і від того, якими шляхами людина буде прагнути досягти поставленої мети, залежить те, як швидко вона розвинеться і дозволить йому, нарешті, насолодитися виконаною мрією.

Чи слід говорити, що людині необхідно докласти чимало зусиль, щоб домогтися задуманого? Необхідні не тільки матеріальні, а й духовні витрати. В першу чергу в цьому допомагає освіта. Розумний, багато знає людина швидше прокладе собі шлях до здійснення заповітної мрії, ніж той, над ким постійно бере верх лінь і слабкість.

Таким чином, мрія і реальність не є протилежностями. Вони мають міцний зв’язок один з одним. Мрія допомагає досягти чогось у реальному світі шляхом досягнення мети. В результаті цього людина працює над собою, своїм характером: тренує силу волі, виховує в собі завзятість, врівноваженість, духовну фортецю. можна сказати, що мріяти корисно, особливо для здоров’я душі. В першу чергу людина повинна вірити в себе, а потім вже складати алгоритм, якому протягом деякого часу він буде слідувати, щоб домогтися бажаного і розірвати міцну спочатку, але таку тендітну в кінці грань між мрією і реальністю.

Твір на тему «Роль мрії в житті людини»

Мрія в житті людей грає важливу роль. Життя без мрії перетворюється в дуже нудне і одноманітне існування. Люди, які пливли за течією життя, не можуть бути щасливими, вони, в основному, песимісти і слабкі духом, з ними нудно і не хочеться спілкуватися, вони пригнічені дійсністю і не чинять опір невдачам.

Мрія одухотворяє людину, робить її цілеспрямованою. Ось живе людина і у нього є мрія. Він хоче перетворити її в реальність і тому прикладає для цього максимум зусиль, будує плани і втілює їх у життя. В мрію потрібно вірити, і тільки тоді вона збувається наяву, і цей факт окрилює до нових досягнень. Мабуть в цьому і є сенс життя.

Ось приклад з життя літературного героя оповідання Василя Шукшина «Мікроскоп». Життя головного героя твору була буденно нудною та одноманітною. Він був слабовольною людиною, якого не поважали ні дружина, ні діти, ні оточуючі. Але у нього була мрія купити мікроскоп. Цю мрію він виношував в своїх планах довго, це стало метою його життя. І коли він цю мету здійснив, купивши мікроскоп, його життя абсолютно змінилася на краще. Він кинув пити, став впевненіше в собі і знайшов щастя. І ось питання в тому, якби в нього не було мрії, чи зміг би він зробити своє життя щасливішим? Звичайно ж ні.

Не може людина жити без мрії, але не потрібно забувати про те, що мрії та ілюзії це різні речі. Не потрібно перетворювати мрію в ілюзію і витрачати найкращі роки свого життя на ілюзорні плани, які неможливі. Люди, що живуть ілюзіями, глибоко внутрішньо нещасні, бо їх ілюзіям ніколи не втілитися в життя. А ось мрійники по своїй натурі романтики. Нехай не всі мрії збуваються, але щоб вони збулися, потрібно багато і старанно працювати і не здаватися перших невдач в їх здійсненні, боротися за свою мрію і не здаватися.

Я знаю багатьох людей, для яких їхня мрія стала сенсом життя. Вони довго і наполегливо працювали, щоб її здійснити і добилися успіху. Ось, наприклад, мій сусід тільки в 50 років здійснив свою мрію, за яку боровся багато років. Але він домігся свого, його мрія стати лікарем здійснилася, хоча багато хто не вірив в це, а він вірив і завдяки цій вірі і впевненості в собі домігся успіху. Мрія допомогла йому йти впевнено до своєї мети.

У житті багато чого можна домогтися, маючи мрію. Мрія окрилює людину, дає йому шанси для досягнення життєвих цілей, робить добрішим і впевненіше в собі, спонукає до дії.

Мрія в житті кожної людини має величезне значення, адже прагнучи до неї людина, відчуває надію, радість і інші світлі почуття. Користь проходження за мрією в тому, що людина прагне до досягнення поставленої мети, і відповідно у нього з’являється сенс життя.

Але розглянемо іншу сторону медалі, якщо мрія стати скрипалем, отримати Нобелівську премію, навчитися писати вірші, це світлі і хороші бажання кожної людини. І людина буде прагнути до їх здійснення, він буде докладати до цього всіх зусиль.

А ось якщо мрія, така як у героя Мертвих душ, Чичикова стати багатою людиною. Але для досягнення цієї мети Чичиков придумує всякі махінації, в частотності скупити мертвих селян, які будуть в наявність тільки на папері.

Потім цих же селян продавати іншим багатим поміщикам, ця мрія приносить людині тільки негативний результат. Адже після викриття махінацій, людині доведеться відповідати перед законом.

Ще один приклад мрії професора Преображенського, він хотів стати відомим на весь світ, зробивши відкриття в медицині. Але після того, як зробив експеримент, зрозумів що він не вдався. Зваживши всі за і проти, професор знайшов правильне рішення і повернув свій експеримент в початкове русло.

Тому можна зробити висновок, мрія приносить сенс життя, дає поштовх до дії, дозволяє зануритися людині у світ мрій і мріяти про своє майбутнє досягненні. Але не варто забувати, що їли просто мріяти і нічого для цього не робити, мрія так і залишиться мрією.

Відповідно для досягнення поставлених цілей, потрібно намагатися якомога більше часу і сил, витрачати на здійснення задуманого, водночас, коли людина втрачає мрію він відразу і втрачає сенс життя.

Розглянемо приклад з твору про Леоніда Соболєва, який працював перукарем, а хотів стати скрипалем. Він був постійно радісний веселий, робив красиві стрижки відвідувачам. Але після того, як отримав травму, і його пальці стали непридатні до гри на скрипці. Ми бачимо зовсім іншу людину, він сумний, погляд тьмяний і неживий, для того, щоб людина мала стимул, йому завжди потрібна мрія.

Але не варто забувати, що для досягнення своїх бажань не можна кидатися в крайності. Герой твору «Аґрус», автор Чехов, настільки захопився своєю мрією, що його більше нічого в житті не цікавило. Він так хотів купити власний будинок і посадити у дворі агрус, що збирав гроші півжиття.

Чи не купував їжу, одяг, збирав на всьому, і все ж купив цю ділянку. Посадив агрус і, коли їмо його ягоди, він став найщасливішою людиною на світі. Плоди цього куща кислі, а гілки агрусу колючі, але для Миколи Івановича, це невимовна радість і щастя.

Можна підсумовувати, мрії у кожної людини різні, і водночас це і є сенс життя кожної людини.

У надії знайти відповідь на питання, яка все ж роль мрії в нашому житті, необхідно розібратися, що означає термін «мрія». У нашому уявленні, мрія – це певна мета для кожного індивіда, то, в ім’я чого він існує і діє. Цілі можуть бути різними: легкі, складні і абсолютно нездійсненними. Однак будь-яка з них має велике значення для людини, тому що вона нерідко показує шлях в подальшому.

Наведемо ряд випадків, коли мрія стала насправді метою і сенсом життя. Візьмемо, Уолт Дісней: він з раннього віку поставив за мету створити незвичайний будинок для дітей, в якому їм було б цікаво перебувати. Він виріс, і що ми бачимо? Дуже великий Діснейленд, в який хочуть приходити дітлахи, щоб веселитися і розважатися.

Крім дійсності, існують часті приклади в письменницьких роботах. Виникають випадки, коли може прийти на допомогу тільки велика мрія. Такий випадок як слід описаний в роботах Польового Б.Н. «Повість про справжню людину». Найважливіший персонаж повісті, Олексій Мересьєв, безстрашно боронив Вітчизну, проте в повітряному бою його винищувач здійснює аварійну посадку. Герой упродовж довгого часу знаходився в лісі, але характер і сила волі не дали йому впасти духом і померти. Після цього він опинився в лікарні, де йому ампутували обидві ноги. Однак ніщо не завадило його мети – бути захисником своєї батьківщини, хоча здавалося це неможливим. Але для Олексія дана мрія стала метою всього його життя. Він пройшов через все, щоб протези виявилися повноцінними частинами його ніг. Він цього домігся за допомогою характеру і сили волі, зміг знову ходити. І не просто ходити, а й знову піднятися і опуститися в кабіну літака. Даний приклад демонструє нам, як в окремих випадках мрія рятує людину і дає йому сили, якщо вже немає ніякої надії. Мрія тільки тоді стане великою, коли сама людина цього по-справжньому захоче. Поставивши перед собою правильну мету, людина, дасть мрії трапитися і знайти в кінцевому підсумку духовний сенс.

Візьмемо персонаж з твору «Пан із Сан-Франциско» Буніна, який жадав величезної кількості грошей, щоб в похилому віці він багатою людиною. І він цього досяг, працюючи 24 години на добу. Чи правильно він вчинив? Припустимо. Але одна мрія не повинна бути мрією всього його життя. Він так багато працював, щоб не бачити своїх рідних людей. А коли герой досяг своєї мрії, він помирає. Тільки роботу він побачив у своєму житті. Даний випадок показує, що підходити до своєї мрії необхідно дуже обережно і вирішити, чи хочу я цього насправді. Ось після цього мрія стане світлою смугою життя.

Отже, мрія може відкрити у людини друге дихання. Займатися мріянням просто необхідно, але підходити до цього потрібно зі здоровим глуздом, не кидатися в безодню нереальних фантазій. Ось тільки тоді мрія не зруйнує, а відтворить і примножить.

Сочинение Мой рабочий день

Мой рабочий день начинается в 6 часов утра. В это время звенит будильник. Я специально выбрал мелодию звонка в виде легкой классической музыки, чтобы пробуждение от сна было не резким, а постепенным.

После принятия вводных процедур в ванной комнате я прихожу на кухню, где меня и моего папу ждет вкусный завтрак от мамы. Моя мама очень вкусно готовит. Обычно это чай с медом или вареньем, воздушные булочки со сливочным маслом, яичница или рисовая каша.

После завтрака я одеваюсь, собираю портфель и иду в школу. Здание моей школы находится недалеко от моего дома – через дорогу. По дороге я обычно встречаю своих одноклассников, с которыми любая дорога кажется самой короткой и веселой.

Учебу в школе я считаю очень важной работой, потому что учеба – это тоже труд, который принесет мне знания, даст профессию, с помощью которой я буду зарабатывать деньги в будущем. На уроках нужно много думать, чтобы правильно решать задачи по математике и физике. На уроках истории нужно иметь хорошую память, чтобы не забыть даты важных событий в истории человечества и фамилии выдающихся людей.

Обычно каждый день у нас по четыре урока. Самый мой любимый урок – это физкультура. На физкультуре мы занимаемся спортом, бегаем на дистанции, прыгаем в длину и через спортивные снаряды, играем в волейбол.

После второго урока у нас есть тридцатиминутный обеденный перерыв. Столовая в школе чистая, светлая и просторная. Обычно нам дают соки или компот, вкусный пирожок, мясную котлету с гарниром и подливкой.

После уроков я иду со своими друзьями одноклассниками домой. У нас во дворе перед нашим домом есть площадка, где расположены качели и спортивные снаряды. Я и мои друзья некоторое время проводим вместе на этой площадке, качаясь на качелях и спортивных снарядах, обсуждая прошедший школьный рабочий день, рассказывая друг другу смешные истории.

Когда я прихожу домой, то меня и моего папу ждет от мамы очень вкусный ужин. Обычно он состоит из легкого салата, запеченной рыбы или курицы и легкого десерта. За ужином я и мои родители обсуждаем, как у каждого прошел рабочий день, что нового в мире.

После ужина я выполняю школьное домашнее задание на завтра, а затем играю перед сном в свою любимую игру на компьютере.

Мой школьный рабочий день заканчивается тем, что я завожу свой будильник на 6 часов утра и ложусь спать. Обычно я ложусь спать в 10 часов вечера.

Вот так проходит мой школьный рабочий день среднестатистического учащегося России.

Вариант 2

Мой будильник звенит, когда часы уже показывают 6 часов утра. Пробуждение всегда дается легко, после него я расстилаю спортивный коврик на полу в спальне и выполняю зарядку, которая состоит из 100 приседаний, 60 подниманий туловища, 50 наклонов корпуса. Далее иду в ванную комнату, там принимаю освежающий душ, чищу зубы, умываюсь, а после начинаю одеваться. После того, как утренний туалет выполнен, иду на кухню завтракать.

Во время завтрака, я читаю какую-нибудь книгу. Скоро уезжаю на работу. Я работаю журналистом. Сегодня надо съездить на премьеру фильма «Сияние» и взять интервью у актера для журнала «Блеск», в котором я работаю вот уже шестой год.

И вот я уже еду на метро на Центральную улицу, где находится редакция журнала «Блеск». Прибыв в редакцию, здороваюсь со всеми, и мы с фотографом едем на премьеру фильма «Сияние».

В кинотеатре много людей. Все держат в руках флайеры с изображениями главных героев. После недолгой толкотни, они наконец-таки попадают в зал. Наступает темнота и только экран является единственным источником света. Начинается фильм…

Картина действительно производит сильное впечатление. Игра актеров, идеально подобранная музыка, интригующий сюжет – все это не дает оторвать глаза от экрана. «Значит, этот фильм не даром хвалят.» — мелькает у меня в мыслях.

Когда фильм «Сияние» закончился, мне не составило особого труда найти актера, сыгравшего главную роль, ведь мы с ним предварительно договорились о встрече. Он оказался пунктуальным и серьезным человеком (чего и следовало ожидать). Я заметила Н.Н. во время фотографирования с поклонниками и подошла к нему. Мы пошли в кафе, где и состоялась беседа. В ходе нее я задала несколько вопросов, касающихся не только съемки артиста в нашумевшем недавно вышедшем фильме «Сияние», но и личной жизни артиста, а также его отношений с коллегами по цеху. Он с огромным удовольствием, ничего не скрывая, все рассказал. Фотограф тоже сделал отличные кадры.

Мы здорово пообщались. Я поспешила в редакцию, чтобы заняться подготовкой материала к новому выпуску.

После окончания работы, поехала к себе домой с мыслью: как же замечательно каждый день возвращаться в уютную квартиру даже с любимой работы!

Также читают:

Картинка к сочинению Мой рабочий день

Твори на тему “Мій день, Мій розпорядок дня”. 4 клас

1) Мій день починається о пів на сьому ранку. Я вмиваюся, роблю невелику зарядку, снідаю та йду до школи. Зі школи я разом зі своїми друзями повертаюся о пів на першу годину дня. Якщо погода гарна, то після обіду я відразу йду гуляти надвір до своїх друзів. Проте через дві або три години я завжди повертаюся, щоб зробити уроки.

Зробивши домашнє завдання, я можу знову піти гуляти. Але найчастіше я сиджу вечорами вдома за комп`ютером, дивлюся мультфільми або граюся з сестрою.

2) Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з’їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу.

Після школи йду до дому. Обідаю з бабусею і сідаю виконувати домашнє завдання. Ще раз читаю те, про що йшлося в класі, потім вчу правила, роблю вправи, вчу вірші. Закінчивши уроки, збираю зошити та підручники на наступний день.

Робочий день закінчено. Можна погуляти з друзями.

3) Мама мене будить зранку о сьомій годині. Ой, як важко прокидатись, залишати в ліжку сни. Та я вже стала ученицею, а тому маю свій розпорядок дня.

Спочатку я застеляю ліжко, вмиваюсь, не забуваю зробити зарядку. Після сніданку одіваю шкільний одяг, беру портфель та йду до школи. Там я знову побачу своїх друзів, однокласників, почую цікаві розповіді вчителів. Після уроків я повертаюся додому, обідаю, відпочиваю або біжу в школу мистецтв, де лине чудова музика. Пізніше виконую домашнє завдання, складаю зошити та книги у портфель. Улітку день довший, тому більше часу я можу провести на свіжому повітрі та відпочити з друзями. Надвечір я вечеряю, граю на фортепіано або дивлюсь мультфільм. Увечері о дев’ятій годині мама нагадує мені, що вже пора спати. Я лягаю у ліжко, де мене знову чекає новий сон, а завтра – новий день.

4) У будні дні я ходжу до школи. Тому мама мене будить рано о сьомій годині. Спочатку застеляю ліжко, вмиваюсь, одягаюсь, потім снідаю. Усе приходиться робити вчасно, бо час біжить дуже швидко. Беру портфель і вибігаю з дому. Заняття починаються о дев’ятій годині тридцять хвилин. Кожного дня маю по п’ять або шість уроків.

Після уроків обідаю вдома. Пізніше готую домашнє завдання і складаю портфель. Два рази в тиждень відвідую гурток малювання. Надвечір у вільний час дивлюся улюблені мультфільми, допомагаю мамі, читаю цікаву книжку. Увечері після вечері мию зуби і лягаю спати, бо знову мене чекає новий день.

5) Прокидаюсь я дуже рано, і прибираю свою постіль, бо люблю коли моя кімната охайна та привітна. Потім я роблю зарядку і одразу біжу на коротесеньку прогулянку із своїм улюбленцем песиком Крісі. А коли ми повертаємось до дому, то нас вже чекає смачний сніданок. А потім я одягаюсь і йду до школи. Після школи я одразу біжу додому, щоб встигнути пообідати і вигуляти Крісі. А потім, поспішаю на танці. Я дуже люблю танцювати .

За вечерею, зібравшись родинним колом, кожен з нас розповідає, як він провів свій день, що було цікавого і захопливого. Потім я сідаю за домашнє завдання, а вже перед сном я люблю почитати цікаву книжку.

6) У будні я зазвичай встаю о сьомій. Я роблю гімнастику. Потім я мию своє обличчя і руки й чищу зуби. О пів на восьму я готовий снідати. Після сніданку я відправляюся до школи.Дорога до школи займає 10 хвилин. Мої уроки починаються о 8:30 і закінчуються близько 15:00. Двічі на тиждень я залишаюся в школі після уроків, щоб грати в баскетбол.

Коли я прибуваю додому, я обідаю. Потім я трішки відпочиваю. Іноді я читаю книгу або говорю з моїми друзями по телефону.Після цього я починаю виконання моїх домашніх завдань. Як правило, я закінчую виконання свого домашнього завдання близько 11 години .

Я зазвичай вечеряю о 8 годині. Потім я продовжую працювати. Об 11 годині я йду спати.

7) У будні я зазвичай встаю о сьомій. Потім я мию обличчя і руки й чищу зуби. Я не приймаю душ уранці. Я вважаю за краще робити це після повернення зі школи. О пів на восьму я готовий снідати . Після сніданку я відправляюся до школи.Шість або сім уроків на день – звичайний розклад. Я рідко обідаю в шкільному буфеті. Зазвичай я беру з собою сніданок.

Коли я приходжу додому, моїх батьків немає, вони працюють до 6 години, а моя бабуся не живе з нами. Саме тому я беру обід з холодильника і сам розігріваю його. Після цього я починаю виконання домашнього завдання .

У четвер я вільний близько 2 години. І після обіду я зазвичай допомагаю моїй матері. Іноді я роблю покупки або забираю одяг з хімчистки або прасую.Я зазвичай вечеряю о 7 годині. Мої батьки в цей час знаходяться вдома. Ми збираємося в кухні і вечеряємо, обговорюємо новини дня і плануємо наш наступний день.

Сочинение на тему: «Мой рабочий день» – примеры текстов

Рассказ школьника

Мой рабочий день начинается с сигнала будильника. Поспать еще несколько минут не получится: я ответственный парень и не люблю опаздывать. Я сразу же иду в ванную, чтобы умыться и почистить зубы. Прохладная вода помогает окончательно проснуться и прийти в себя.

После всех гигиенических процедур я иду на кухню, где меня уже ждет мамин вкусный завтрак. Я очень люблю ее обычную кашу с молоком. Далее я иду к себе в комнату и собираю портфель.

Школа для меня — это работа, ведь я хожу туда каждое утро, кроме выходных, выполняю задания, общаюсь с людьми, набираюсь опыта и знаний. Это ведь тоже труд, который позволит в будущем обрести профессию и начать зарабатывать деньги.

Я очень люблю урок физкультуры, потому что на нем всегда весело. Мы бегаем, прыгаем, играем в подвижные игры, соревнуемся. В будущем я хотел бы стать профессиональным футболистом. Это очень престижная профессия, которая, возможно, позволит мне стать знаменитым и даже богатым.

После второго урока у нас в школе всегда большая перемена, на которой каждый ученик может сходить в столовую и подкрепиться. Отучившись 5 занятий, мы с друзьями идем по домам, а по пути заходим на детскую площадку, чтобы поиграть в догонялки и покататься с горки.

Дома меня встречает мама с обедом. За столом мы собираемся всей семьей, чтобы обсудить, как прошел день каждого. Я очень люблю такие разговоры.

Но далее мне предстоит выполнить домашнее задание, а уже потом я могу заниматься всем, чем захочу:

играть на улице с друзьями;
смотреть мультфильмы;
слушать музыку.

Именно так обычно проходит мой школьный рабочий день. Мне нравится учиться, но все равно я больше люблю выходные.

Сочинение студента

Просыпаюсь я очень рано, потому что ехать до университета мне нужно примерно час. Я быстро вскакиваю с постели, спешно чем-то перекусываю, бегу на остановку и еду в вуз. Я учусь на экономиста, сейчас только второй курс. После учебы я сразу же еду на работу. Я очень горжусь тем, что, обучаясь в институте, могу зарабатывать себе на жизнь, не взваливая на родителей оплату съемной квартиры, питания и так далее.

Работаю я на складе бытовой химии. К нам приходят машины с товаром, их разгружают грузчики, а я собираю заказы по накладным. Мне очень нравится это занятие, но весь день приходится проводить на ногах. Отдыхать некогда, потому что заказов всегда много.

Отработав 4 часа, я еду домой. Там я готовлю себе ужин, и отведав его, ложусь спать.

Мои дни летят очень быстро, но на выходных я успеваю хорошенько отдохнуть и набраться сил для следующей рабочей недели.

Единственный выходной

Свое сочинение на тему: «Мой выходной день» я пишу с радостью, так как очень люблю время, когда можно ничего не делать. Я учусь в школе с понедельника по субботу и только в воскресенье отдыхаю.

В этот день я очень долго сплю, и родители меня не будят. Проснувшись, я завтракаю и иду к подружке, которая живет в квартире по соседству. Мы всегда очень весело проводим с ней время, фантазируем и каждый раз придумываем себе интересное занятие. Вот, например, на прошлый выходной мы собирали с ней пазлы. Они были огромными, но мы справились. Решили больше их не разбирать, склеить полученную картину и повесить ее на стену. Получилось очень даже неплохо.

В обед я иду домой, чтобы поесть, и снова возвращаюсь к подруге.

Мы с ней можем делать что угодно:

рисовать;
читать книги;
играть в настольные игры;
просто разговаривать.

Нам не бывает скучно. Каждый мой выходной проходит очень интересно и весело.

Иногда я езжу в гости к бабушке, или мы выбираемся всей семьей на пикник. Воскресенье — мой любимый день недели, когда можно не учиться, не думать об оценках и домашнем задании, а просто отдохнуть и хорошо провести время.

Первый день на работе

Я скоро закончу 9 класс, и буду поступать в колледж. Я часто думаю, каким будет мой первый рабочий день, и кем я стану.

В моих мыслях это всегда очень красочно:

удобный распорядок дня;
свободный режим работы;
короткий рабочий день.

Смотря на своих родителей, я понимаю, что на самом деле все не так. И тогда я начинаю представлять себе более реальный рабочий день.

Работать я буду только в будни, в выходные — отдых и общение с семьей. Мой трудовой день начинается в 8 утра, и до этого времени я успеваю спокойно проснуться, привести себя в порядок и даже сделать зарядку.

Я мечтаю работать журналистом и писать тексты для модных журналов. Начало рабочего дня я буду проводить в своем кабинете, а после решения текущих задач отправляться на поиски материала. Я буду общаться со звездами и известными людьми, брать у них интервью и выпускать сенсационные материалы.

Через какой-то период времени я сама стану знаменитой, и моя профессия будет приносить мне большие деньги. Вот такой рабочий день и карьера у меня в мечтах. Я очень хочу, чтобы это стало явью.

Тема сочинения «Мой рабочий день» для студента или школьника проста и интересна для любого возраста. Написать хороший мини-рассказ по русскому языку сможет даже ленивый.

Твір на тему “Мій робочий день”

Щоб все встигати і не спізнюватися на важливі заходи, необхідно правильно розподіляти свій час. Розпорядок робочого дня – це дуже відповідальне заняття.

Я починаю свій робочий день рано вранці. Кожен день я піднімаюся о 7 годині. Здоровий спосіб життя грає важливу роль для мене, тому мій день починається з зарядки. Сніданку я також приділяю особливу увагу. Адже не дарма є така приказка: “Сніданок з’їж сам, обідом поділися з другом, а вечерю віддай ворогові.”

Рівно о 8 годині я виходжу з дому. У школу я ходжу пішки або їжджу на велосипеді. Я не їжджу на автобусі, пести моя школа знаходиться не дуже близько. Піші прогулянки і їзда на велосипеді допомагають мені в підтримці хор спортивної форми.

У школі все йде своєю чергою: уроки, зміни, обід, заняття за інтересами. Після школи в мене не завжди виходить зайти додому, тому що я займаюся волейболом. Три рази в тиждень я відразу ж після уроків вирушаючи в спортивну школу. Там я проводжу дві години. У будівлі спортшколи є басейн, який я з задоволенням відвідую.

Коли у мене немає тренувань, я йду додому, щоб допомогти мамі. Поки мама на роботі, я прибираю будинок і готую щось на вечерю. Іноді до мене приходить подруга. Ми балакаємо про що-небудь або дивимося фільм. Час від часу я і мої друзі ходимо в кінотеатр або просто гуляємо по місту. Нам весело разом.

Планувати свій робочий день не завжди легко. Іноді ми з класом відвідуємо музеї чи виставки. У ці дні я не завжди встигаю допомогти батькам, тому що пізно приходжу додому. Заняття спортом теж забирають багато часу, але я люблю спорт і, можливо, буду професійно займатися волейболом в подальшому.

Увечері я проводжу час з сім’єю. Поки мама готує вечерю, я роблю уроки. За вечерею ми завжди обговорюємо наші проблеми і успіхи. Батьки дають мені корисні поради. Якщо їм слідувати, то все виходить набагато краще. Правда, іноді я роблю все по-своєму. Адже людина повинна багато чому навчитися саме на своїх помилках.

Перед сном я люблю що-небудь почитати. Але не завжди виходить читати саме те, що мені подобається. У школі багато задають, тому доводиться вибирати книги зі шкільної програми.

Мій робочий день кишить подіями. Багато з моїх однокласників вже змогли адаптуватися до шкільного обстановці і позбавити себе від криків про те, що їм «набридло ходити в школу». Як мені здається, тонус всьому мого дня задає саме хороша інтелектуальна навантаження, що сприяє акцентування слухала на потрібних речах і проблемах. Єдине, що для мене в якійсь мірі залишається складним, так це ранковий підйом. Тільки завдяки пильності батьків за весь час я жодного разу не проспав перший урок. Відносно ранкової їжі моє перевагу завжди залишається за різними кашами та фруктами. Пам’ятаю також і про особисту гігієну. Забезпечивши свій шлунок і портфель всім необхідним, я вирушаю до навчального закладу.

На кожному уроці, незалежно від вигаданих критеріїв важливості і доцільності, я намагаюся вичавити з себе по максимуму. І, як правило, мої старання не залишаються непоміченими – я користуюся величезним авторитетом як серед шкільних друзів, так і серед викладацького складу, який поклав на мене з першого класу великі надії.

Закінчивши навчання, я мчу додому для поповнення моєї енергії і невеликого відпочинку. Уроки я звик робити самостійно, звертаючись до батьківської допомоги тільки в екстрених випадках. Після успішно виконаного домашнього завдання, виділяю кілька годин перед сном на особисту ініціативу: можу погуляти з друзями на вулиці, почитати интресном книгу, зайнятися вивченням іноземної мови, пограти в улюблену гру на комп’ютері. Певного часу, коли я лягаю спати, у мене немає. Все залежить від ступеня втоми і мого бажання. Але безсонної ночі, проведеної за комп’ютером або гаджетом, у мене не було.

Коротати вихідні дні я звик зі своєю сім’єю на нашій заміській дачі в оточенні родичів і шашликів, насолоджуючись різноманітністю як клімату, так і флори / фауни. Саме тому я отримую задоволення від життя, скупий на висловлювання невдоволення по відношенню до того, що я запросто можу щось змінити, або пристосувати до себе і своїм графіком, і відчуваю себе відмінно. У цьому, як мені здається, і є щастя.

Оценка статьи:

(пока оценок нет)

Загрузка...