Відгук на повість Олександра Гріна
Робота на конкурс «Відпочиваю з книжкою» учня 7-Г класу Миколаївської СЗОШ №22 Ковальова Володимира
Учитель зарубіжної літератури Спиридонова Лариса Дмитрівна
Автобіографія Ковальова Володимира,
Учня 7-Г класу
Миколаївської СЗОШ №22
Мене звати Ковальов Володимир Анатолійович. Я народився 26 квітня 2004 року в Україні у місті Миколаєві, навчаюся у 7-Г класі Миколаївської спеціалізованої загальноосвітньої школи № 22 з поглибленим вивченням англійської мови. У дитинстві я дуже любив читати казки та байки, зараз зачитуюсь творами як зарубіжних, так і українських письменників. Паралельно з українською мовою вивчаю англійську та німецьку; найближчим часом планую читати книги англійських письменників в оригіналі. У вільний час я граю в шахи, займаюся такими видами спорту, як волейбол та великий теніс.
Відгук на повість Олександра Гріна
«Пурпурові вітрила»
Серед усіх творів, які я прочитав улітку, мені найбільше сподобалась книга О. Гріна «Пурпурові вітрила».
Олександр Грін народився 23 серпня 1880 року в містечку Слободському. Через деякий час переїхав з родиною у Вятку. Отримав освіту вдома, а потім продовжував навчатися в училищі. Звідти був виключений за вірші, що висміювали педагогів. Згодом письменник вступив до міського училища і закінчив його у 1896 році. Свою найпопулярнішу повість «Пурпурові вітрила» він написав у 1916-1922 роках.
Сюжет твору розгортається у вигаданому селищі Каперна, що розташовується на морському узбережжі. На початку автор описує повернення одного з героїв Лонгрена зі служби. Замість своєї дружини Мері він побачив сусідку, яка стояла біля маленького дитячого ліжечка, у якому лежала маленька донечка Лонгрена на ім’я Ассоль, якій було всього 8 місяців. Сусідка і розповіла трагічну історію про смерть Мері. Лонгрен розумів, що йому буде важко і виховувати доньку, і заробляти гроші, але сказав сусідці, що все буде робити сам. Цим вчинком Лонгрен виявив рішучість, самостійність та працьовитість. Він зайнявся виготовленням і продажем іграшок. Але трагічна історія з Мері зробила його мовчазним. Він не терпів довгих розмов і гостей, бо дуже часто трагедія робить людей сумними, пригніченими і нещасними.
Одного разу Лонгрен побачив, як дуже знатну особу Меннерса відносило на човні в океан. Меннерс кричав: «Рятуй мене, Лонгрене!», але Лонгрен пам’ятав, як його дружина Мері хотіла позичити грошей у Меннерса, а він вимагав за це любові, тому відповів: «Вона тебе так само прохала! Думай про це, поки ще живий, Меннерсе, і не забудь!». Видно, що у Лонгрена говорили почуття помсти і ненависті до Меннерса. Не можна сказати, чи правильно він вчинив, але всіх, хто дізнався про це, дивувало те, що Лонгрен, до останніх своїх слів, відповідав на всі прохання Меннерса мовчанням, сповненим ненавистю. Після цього вчинка на Лонгрена всі дивилися з презирством. Тому не дивно, що тінь від цього вчинка пала і на Ассоль. Тоді їй було вже 5 років. У дівчини подруг не було, а ті два-три десятки дітей, що жили в Каперні,раз і назавжди викреслили її зі свого життя через вчинки її батька. Хоча вини Ассоль тут не було. «Граючись, діти гнали Ассоль, якщо вона до них наближалася, жбурляли грязюкою і дражнилися, ніби її батько їв людське м’ясо, а тепер робить фальшиві гроші. Одна по одній наївні її спроби до зближення закінчувалися гірким плачем, синцями, подряпинами та іншими виявами громадської думки; вона припинила урешті ображатися та часом ще допитувалася в батька:
— Скажи, чому нас не люблять?
— Ой, Ассоль, — казав Лонґрен, — хіба ж вони вміють любити? Треба
вміти любить, а от цього вони й не можуть.
Одного разу Ассоль зустріла пісняра, який розповів їй, що одного дня вона зустріне принца, який припливе до неї на кораблі з пурпуровими вітрилами. Вона розповіла це батькові. Він вважав це нісенітницею та фантазією своєї доньки, хоча нічого не казав про це доньці. Він не хотів руйнувати її мрію, її віру в дива, віднімати у неї надію. Ассоль пам’ятала, що головне – вірити і сподіватися. Мешканці Каперні насміхалися над дівчинкою, яка, незважаючи ні на що, чекала на свого принца та щодня очікувала корабель з пурпуровими вітрилами.
З твору також ми дізнаємося про хлопчика Грея, який з дитинства жив у великому будинку, у розкоші та багатстві. Одного разу у бібліотеці він побачив картину моря і вирішив раз і назавжди зв’язати своє життя з морем. Коли Грею виповнилося 14 років, він вирішив покинути домівку та позабути розкішне домашнє життя через тягу до морських подорожей. Він прагнув всього досягнути сам. Тож він таємно втік із дому і влаштувався юнгою на корабель, а згодом і сам став капітаном свого власного корабля, що звався «Секрет». Мене вразила його рішучість та самостійність.
Багато капітан Грей подорожував різними морями, і от одного разу, причаливши до берегів, він випадково побачив сплячу Ассоль та закохався в неї. Грей дізнався у незнайомця, де вона живе, а головне – про що вона мріє і кого чекає. Він купив цілу тисячу метрів червоного шовку, зробив з нього вітрила і поплив на своєму кораблі до коханої просити руки і серця. Ассоль не повірила своїм очам, коли побачила корабель з пурпуровими вітрилами і вся Каперна прийшла подивитися на це диво. Ассоль вірила у диво – і воно сталося.
Автор розповів нам про дівчинку Ассоль, у якої було дуже складне дитинство, але диво, у яке вона вірила, сталося, і вона одружилась з «принцем», який приплив до неї на кораблі з пурпуровими вітрилами. З повісті ми також дізнались про Грея, який жив у багатстві, але тому, що хотів усього досягнути самостійно, він пішов у злидні, терпів муки і важко працював. Його прагнення дали певні результати: йому вдалося досягти успіху в нелегкій морській справі і стати капітаном. Свою мрію він здійснив.
Автор закликає нас вірити у свої мрії, ніколи не втрачати надії, але в той же час не сидіти склавши руки, а робити все для того, щоб твоя мрія здійснилась. Читаючи твір, можна помітити, що в обличчі Ассоль автор зобразив віру і надію, а в обличчі Грея – прагнення йти до своєї мети, чого б це не коштувало. Наприкінці повісті ми спостерігаємо, що Грей відкрив для себе істину: ти стаєш щасливим, якщо даруєш це щастя іншому. Своїм друзям він казав: « — Ви бачите, як тісно сплітаються тут доля, воля і властивість характерів; я приходжу до тієї, котра чекає й може чекати лише мене, а я не хочу нікого іншого, крім неї, може, якраз тому, що завдяки їй я зрозумів одну немудру істину. Вона в тому, щоб робити так звані дива своїми руками. Коли для людини головне — отримати дорогесенький п’ятак, то легко дати цей п’ятак, але коли душа таїть зернину полум’яної рослини — дива, зроби їй це диво, якщо ти у змозі.»
У творі мені сподобалось те, що події не розтягнуті, досить динамічні, описи природи сприяють піднесенню почуттів читача. Мене дуже зацікавив такий авторський прийом: у перших двох частинах твору історії життя Ассоль та Грея розповідаються окремо, а з третьої частини їхні долі переплітаються. Я замислився над тим, що вони обов’язково повинні зустрітися, тому що їх можна назвати спорідненими душами.
Я вважаю, що, прочитавши «Пурпурові вітрила», можна навчитися моральним принципам, не боятися мріяти та досягати своєї мети, а також ніколи не втрачати надії та віри. Я отримав велике задоволення від прочитаної повісті-феєрії «Пурпурові вітрила» і раджу всім ознайомитися з нею. Обіцяю: ви отримаєте великий життєвий досвід.
Розвиток мовлення. Олександр Грін «Пурпурові вітрила». Твір-роздум – ДРУЖБА І КОХАННЯ
Розробки уроків – Світова література 7 клас – 2015 рік
Тема. Розвиток мовлення. Олександр Грін «Пурпурові вітрила». Твір-роздум
Мета: навчальна: сприяти поглибленню розуміння учнями ідейно-художнього змісту повісті-феєрії, її жанрових особливостей; розвивальна: розвивати вміння і навички зв’язного мовлення (усного і писемного) у процесі характеристики героїв, написання твору на літературну тему; виховна: сприяти формуванню оптимістичного світобачення, прагнення до здійснення благородних життєвих програм.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, кінофільм (за вибором учителя).
Теорія літератури: повість-феєрія, тема, ідея, художні образи, художні засоби, складові учнівського твору-роздуму.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
Звернення вчителя до учнів
— Природно, що люди мріють саме про щастя, яке кожен уявляє собі по-різному. Чиїсь мрії здійснюються, а чиїсь — ні. Не всім удається вистояти перед труднощами, ударами долі, не всім вистачає віри, терпіння, наполегливості. Тому тільки сильна духом особистість здатна перемогти негаразди і досягти своєї мети. Саме справжні мрійники, романтики долають усі перешкоди. Яскравим прикладом цього є головні герої повісті Олександра Гріна «Пурпурові вітрила» — Артур Грей та Ассоль. Роздуми про них та про свою життєву програму й будуть темою уроку й темою вашого твору
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Усний твір-характеристика героїв повісті-феєрії Олександра Гріна «пурпурові вітрила» і (або) переказ епізодів повісті від імені Лонгрена, Ассоль, Грея
2. Теорія літератури
• Доведіть, що «Пурпурові вітрила» — повість-феєрія.
IV. Розвиток зв’язного мовлення
1. Повторення відомостей про твір-роздум
2. Опрацювання пам’ятки «Як написати твір-роздум на літературну тему»
Як написати твір-роздум на літературну тему
• Прочитайте запропоновані теми і визначте ту, яка вас найбільше зацікавила.
• Поміркуйте, які питання або проблеми ви б хотіли висвітлити, і виділіть найголовніші, сформулюйте власні судження та оцінки
• Доберіть матеріал, який допоможе розкрити тему (епіграф, цитати, приклади з твору, цікаві факти, авторські оцінки, висловлювання письменників тощо).
• Ретельно продумайте структуру твору і складіть його план. У творі-роздумі має бути спочатку теза (антитеза) — коротке формулювання того, що ви збираєтеся доводити, потім доведення — аргументи, факти, приклади з літературних творів та з власних спостережень. Закінчується твір висновком. Обсяг — 1-1,5 сторінки.
• Напишіть твір спочатку на чернетці. Пам’ятайте, що цитати слід брати в лапки.
• використовуйте для висловлювання і доведення власних думок такі вирази: я гадаю; на мою думку; на мій погляд; мені здається тощо.
• Наприкінці роботи обґрунтовано й емоційно підбийте підсумки, використовуючи слова і словосполучення отже; враховуючи сказане; із наведеного випливає тощо.
• Прочитайте і перевірте написане. Зважте, наскільки робота змістовна, обґрунтована, логічна. Подбайте про виразність мови твору (синоніми, епітети, точність висловів). Уникайте повторів.
• Перепишіть твір начисто.
3. Ознайомлення з темами творів та їх коментування вчителем, обговорення
• Значення мрії в житті людини (за прочитаними творами та власними спостереженнями)
• Розуміння щастя героями твору Олександра Гріна «Пурпурові вітрила» та мною особисто
• Значення книги Олександра Гріна «Пурпурові вітрила» для самовиховання молодої людини
• Чи буває справжнє кохання з першого погляду? (За прочитаними творами та власними спостереженнями )
• Мої враження від твору Олександра Гріна «Пурпурові вітрила» й роздуми над ним
• «Я зрозумів одну немудру істину. Вона в тому, щоб робити так звані чудеса своїми руками» (Олександр Грін).
(Учні можуть сформулювати тему самостійно.)
4. Читання вчителем зразків творів
5. Написання твору на чернетках, самоперевірка, удосконалення тексту
6. Запис у чистовому варіанті
V. Домашнє завдання
Скласти сенкан, акровірш або асоціативний кущ до слів-образів кохання, щастя.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
«Я задоволений (-на) тим, що. »
«Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємничо хвилює, як у дитинстві. Грін — один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми З ним можна їхати в Арктику і на цілину, йти на побачення. Він поетичний, він мужній». Так висловив благотворну силу впливу Гріна на читача письменник Даниїл Олександрович Гранін.
Урок ” О.Грін ” Пурпурові вітрила” .Реальне і фантастичне у повісті-феєрії. Основний конфлікт твору”
Розробка уроку зарубіжної літератури для 7 класу
О. Грін «Пурпурові вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору.
Мета: навчальна: познайомити учнів із творчістю російського письменника Олександра Гріна; на прикладі його життя та творчості показати актуальність проблематики його творів; висвітлити його зв’язки з Україною; сформувати поняття про такий жанр, як феєрія;
розвивальна : продовжувати формувати уявлення про загальнолюдські цінності – доброту, милосердя, любов до ближнього на прикладі романтичної повісті “Пурпурові вітрила”; розвивати образне творче мислення; вдосконалювати навички виразного читання;
виховна : виховувати почуття любові до людей і до життя; прагнення до реалізації своїх мрій.
Обладнання : портрет письменника, видання твору, презентації до уроку, ілюстративний матеріал.
Тип уроку : урок вивчення нового навчального матеріалу.
- Потрібно вірити у можливість щастя, аби бути щасливим
- “До кінця днів моїх я хотів би блукати світлими країнами моєї уяви ”
3. “Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо”
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Доброго дня всім присутнім.
Друзі, привітаймося один з одним очима і посміхнімося. У кожного з вас свої емоції: хтось збуджений, хтось засмучений, а в когось просто хороший настрій. Давайте подивимося в очі своєму сусіду за партою і передамо йому поглядом усе добре і хороше, що ми маємо в душі.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми з вами продовжимо подорожувати сторінками чудової країни – її Величі зарубіжної літератури.
Поет В. Висоцький одного разу, відповідаючи на запитання, що таке щастя, сказав: «Щастя – це подорож. Не обов’язково з переміною місця: подорож може бути в душу іншої людини – у світ письменника, поета». То ж сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож.
Чи любите ви подорожувати? А які країни вас найбільше приваблюють? Чи хотіли б ви разом з дивовижним письменником О.Гріном (портрет) потрапити до загадкової країни Грінландії? Цю країну ми не зможемо відшукати на карті, хоча в описі багатьох її міст нам будуть вбачатися знайомі риси кримського узбережжя. А чим особлива ця країна? Вона неповторна тим, що тут живуть люди, які вірять в силу справжнього кохання, ідеали дружби та честі, у своє щасливе майбутнє. Такими їх уявляв собі О.Грін у повісті «Пурпурові вітрила». І користуючись нашою уявою, ми теж зможемо побувати в цій країні.
Отже, ви напевно зрозуміли, що наш сьогоднішній урок, присвячений письменнику-фантасту Олександру Гріну.
/ запис теми у зошит, ознайомлення з метою уроку/
ІІІ. Основний зміст уроку.
Вчитель: Перші біографи О. Гріна висували різні припущення про минуле. Одні стверджували, що це старий морський вовк, інші говорили, що він, будучи матросом, убив англійського капітана й заволодів його скринею з рукописами, треті клялися, що він знайда, якого підібрала немовлям на безлюдному острові команда американського китобійного судна і виховала як свого сина. А насправді навколишня дійсність була страшною, а життя – нестерпним. Тому Грін намагався втекти від неї у своїх творах. «Сяючий світ», «Та, що біжить по хвилях», «Золотий ланцюг», «Пурпурові вітрила» – вслухайтеся в ці назви! Скільки в них позитиву, світла і поезії! Сьогодні ми познайомимося з однією з найкращих повістей Гріна – повістю-феєрією «Пурпурові вітрила».
Але спочатку про автора. Хто ж він такий – Олександр Грін?
/відео презентація творчості О.Гріна/
Вчитель: Кажуть, що на диваках і мрійниках тримається світ. Чому? Можливо, тому що вони ніколи не зраджують своїм ідеалам, незважаючи на всі життєві негаразди, вірять у всеперемагаючу силу добра й справедливості, у будь-якому віці залишаються чистими серцем і душею, без страху прямують у майбутнє.
Саме такою людиною був відомий російський письменник О. Грін
Життя людині дається лише раз, і варто його прожити гідно, не схиляючись під ударами долі. Але не завжди так буває. Тому тільки самовіддана, сильна духом особистість може перемогти життєві негаразди, тобто людина з високою мрією, що прагне здійснити її. Для справжніх мрійників немає перешкод, які б вони не подолали. Яскравим прикладом цього є повість-феєрія «Пурпурові вітрила» та її герої.
Словникова робота. Твір «Пурпурові вітрила» називають повістю, казкою, романтичною поемою. Сам автор сказав, що це повість про капітана та дівчинку, а підписав її «феєрія».
Зараз ми пригадаємо та поповнимо наші знання з теорії літератури
Казка – один із основних жанрів усної народної творчості, розповідний твір про вигадані, фантастичні події, які сприймаються і переживаються як реальні.
Фантастика – різновид художньої літератури, який зображує нереальні події та явища, створені фантазією автора.
Повість – розповідний художній твір, в якому змальовано широку картину життя ряду персонажів протягом тривалого часу
Феєрія – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, з широким використанням сценічних ефектів і трюків. В літературі твір з використанням чарівних елементів для розкриття сюжету і основної думки.
Бесіда для виявлення первісного читацького сприйняття.
- Чи сподобався вам твір? Чим саме?
- Які герої найбільше запам’яталися?
- Чи став хтось із героїв вашим ідеалом? Чому?
Бесіда над змістом повісті.
- Де відбувається дія твору?
- Чому Лонгрен, матрос із «Оріона», покинув службу?
- Кого Лонгрен вважав винуватцем смерті своєї дружини?
- Як смерть дружини вплинула на Лонгрена?
- Розкажіть про подію, після якої мешканці Каперни зненавиділи Лонгрена та його доньку. Оцініть ситуацію: чи правильно вчинив Лонгрен? Що ним керувало?
- Якою росла Ассоль?
- Які ігри любила Ассоль?
- За яких умов відбулася зустріч Ассоль з чарівником-фольклористом?
- Що напророкував дівчинці Егль? (виразне читання пророцтва)
А поки Ассоль чекає на пурпурові вітрила, ми познайомимося з Артуром Греєм.
- Хто такий Грей? Яким він був?
- Коли Грей захопився морем?( 12 рокі у бібліотеці, дивлячись на картину)
- Коли Грей вирішив поєднати своє майбутнє з морем? ( 15 років)
- Яким Грей прийшов на корабель, і яким став( с. 195-196)
- Що відчув Грей, коли побачив на березі моря сплячу дівчину?
- Що Грей подарував сплячій дівчині?
- Як Грей вирішив зробити Ассоль щасливою?
- Подумайте, чи є спільні риси, які об’єднують Ассоль і Грея?
Робота з таблицею «Реальне і фантастичне у творі О.Гріна «Пурпурові вітрила»
Життя бідних рибалок, їхній побут, становище дітей – напівсиріт, негативне ставлення оточуючих до тих, хто на них не схожий, особливо серед дітей.
Здійснення чуда, фантастичні пейзажі, щасливий кінець.
Поєднання реального й фантастичного у творі. Письменник утілив у творі думку про пошуки ідеального світу , де живуть сильні й красиві герої, здатні боротися за свою мрію й знаходити рідних по духу людей. Головний герой повісті Ґрей зробив те, про що все життя мріяв сам письменник , — став капітаном і подарував казку своїй коханій. Твір «Пурпурові вітрила» просякнутий світлою вірою в те, що людина може створити справжнє диво своїми руками. Письменник К. Паустовський сказав про цю повість: «Світ героїв Гріна здається нереальним лише людині, ницій духовно».
Робота з ілюстративним матеріалом.
У презентації є ілюстрації до повісті-казки «Пурпурові вітрила». Ви повинні розглянути ілюстрації і розповісти який епізод там зображено.
Вчитель. Читаючи той чи інший твір ми по різному уявляємо собі його героїв. На цих фотокадрах бачимо, якими зображено героїв у фільмі режисера О. Птушко, який було знято в 1961 р.
Творча робота.
Ви звернули увагу на те, що у творі О. Гріна «Пурпурові вітрила» є багато символів
Символ – це предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища.
Носіями символічного змісту у творі можуть бути будь-які елементи: персонажі, художні деталі.
Наприклад, одним із символів у повісті-казці є пурпурові вітрила.
Можливо, ви помітили ще якісь символи, коли читали твір? Назвіть їх.
А зараз завдання: Скласти інформативне «гроно» символів пурпурових вітрил.
→ Символ здійснення мрій
Пурпурові вітрила → Символ сподівання на краще
→ Символ величі кохання та людської душі
“Пурпурові вітрила” стали символом романтики, символом мрії. У нашому прагматичному світі важко зберегти віру в чудо, романтику у стосунках, бажання дарувати казку. Важко вберегти свою душу від черствості.
Символ – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Він завжди розрахований на виявлення «таємної», нез’ ясованої суті предмета, образу, явища. Носіями символічного змісту в творі можуть бути будь-які елементи, персонажі, порівняння, художні деталі, пейзажі, метафори.
Пурпурові вітрила – символ мрії, надії на краще, величі кохання.
Назва яхти Грея «Секрет» – символ пошуку сенсу людського життя.
Море – символ непередбачуваності життя людини й водночас символ волі.
Каперна – символ людського зла та жорстокості.
Зоря – символ здійснення мрій, пробудження душі, кохання.
Основний конфлікт твору . У творі О. Гріна розповідається про сумну долю моряка Лонгрена та його маленької доньки, яких цураються й не люблять мешканці приморського селища. Духовно обмежені люди Каперни не здатні любити, не вірять у казки й мрії, тому вважають, що фантазерка Ассоль несповна розуму. Але дівчина, як і героїня чарівних казок, набагато краща й розумніша за всіх місцевих красунь. Крізь важківипробування, образи й насмішки Ассоль пронесла у своїй душі дитячу казку про принца, що приїде до неї на кораблі з пурпуровими вітрилами. Багату уяву дівчини, її чисту душу й глибоку віру в чудеса зумів побачити й оцінити Ґрей — благородний і сильний герой.
Зіставлення внутрішнього світу Ассоль та її односельців .
– Порівняйте ставлення до навколишнього світу Ассоль і мешканців Каперни . ( Зворушлива картина : Ассоль іде високою луговою травою , удивляючись в «обличчя »квітів і плутанину трав ,розпізнаючи в них майже людські риси . Із деревами вона вітається , немов із живими людьми , розмовляючи з ними подумки ,то вголос .
– У якому світі живе Ассоль ? ( У бездуховному . Багато років у Каперні нічого не змінюється . Відносини односельців із Лонгреном та Ассоль стають нестерпними . Лонгрен відчуває ,що люди не вміють любити ,тому що любити – це значить віддавати себе іншим ,робити добро . Мрія Ассоль про пурпурові вітрила викликає ще більшу ненависть . Серед усіх мешканців Каперни лише двоє людей любили Ассоль: сусідка ,яка опікувалася дівчинкою ,коли померла Мері ,і старий вугляр . На жаль , поганих людей у селищі набагато більше . Незважаючи на таке оточення , Ассоль залишилася чистою ,доброю дівчинко, яка вміла любити й вірила в свою мрію )
Каперна – узагальнений образ людського зла , жорстокості, лицемірства , підступності.
Основний конфлікт повісті : зіткнення піднесеної романтичної мрії, яку уособлює образ Ассоль , із сірою буденністю життя , яку уособлює узагальнений образ Каперни .
І V . Закріплення вивченого
Інтерв’ю «Складові людського щастя»
Слово вчителя. Діти, пропоную вам рольову гру «Інтерв’ю».
Тема інтерв’ю «Складові людського щастя».
На уроці ми познайомимося з літературною героїнею, яка з раннього дитинства мріяла бути щасливою. А як ви розумієте поняття «бути щасливим»? Чи співпадає ваше розуміння із розумінням Ассоль?
– Що, на вашу думку, є найважливішими складовими людського щастя? (Відповіді учнів). ( здійснення мрій, дружба , кохання, родина, подорожі…)
Слово вчителя. Бачу, що ваше розуміння щастя співпадає з розумінням Ассоль, але у вас воно осучаснене. Сподіваюсь, що ваші душі наповняться щастям від того, що ви маєте мрію, яка надихає на працю, на виховання у собі почуття любові, добра, людяності, формує у вас велике бажання стати Людиною.
Робота з епіграфами.
Тож недаремно Лев Толстой сказав: Потрібно вірити у можливість щастя, аби бути щасливим. /зачитуємо і інші, обговорюємо/
І на прикладі головних героїв ми бачимо, що прагнення до щастя було у кожного своє. Хоча ці мрії для Ассоль і Грея були ще дитячими, юнацькими.
Дитячі, юнацькі мрії… Банальні і небанальні, серйозні і несерйозні, реальні і нереальні, досяжні і недосяжні. Але це дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона йде. Бо це значить, що вона живе повноцінним життям, приймає рішення, будує свої плани.
Бажаю, щоб мрії всі збувалися, щоб корабель вашої мрії допоміг вам піднятися через терни до зірок, щоб ваші мрії обов’язково стали прекрасною реальністю.
А зараз я пропоную зробити перший крок до здійснення мрій. Тому кожен з вас напише свою мрію і прикріпить до вітрильника корабля . Прошу по черзі.
/учні пишуть мрії і прикріплюють/
Повість “Пурпурові вітрила” не схожа на жоден з прочитаних нами раніш творів. Це казка, в яку ми дуже хочемо вірити.
V . Домашнє завдання.
–дочитати повість с. 198-209
На вибір завдання високо рівня:
– Написати твір-мініатюру «Моя заповітна мрія».
– Скласти кросворд, намалювати ілюстрації до твору.
-Створити рекламу до повісті – феєрії « Пурпурові вітрила »
VIII . Оцінювання учнів . Мотивація оцінок.
Ассоль і Ґрей. Головні герої творів Гріна — це світлі душі, які вміють мріяти, любити, вірити й чекати. Письменник знаходить яскраві порівняння для своїх улюблених героїв: Ассоль порівнюється з ластівкою, Ґрей — із польотом чайки. Щастя знайшло героїв, оскільки вони вірили, чекали й наближали його. Дорослі Ассоль і Ґрей зберегли в собі світло, що дає змогу побачити прекрасне у звичайному, диво — у буденному. Справжня віра й кохання здатні змінити реальність, подолати конфлікт краси з життям, перетворивши його на блискучу феєрію. Людина, за Гріном, може робити дива власними руками, але для цього треба палко вірити, як Ассоль і Ґрей. Вірність своїм мріям і меті, яка не згасає з роками, завжди отримує винагороду — пурпурові вітрила обов’ язково «рушать, розтинаючи хвилі, просто до тебе».
Особливості жанру. У творі є елементи казки, проте кожен сюжетний поворот автор пояснює цілком реальними збігами обставин: випадкова зустріч сплячої Ассоль і Ґрея, розповідь трактирника про дивну дівчину та її мрію, купівля й пошиття червоних вітрил. У «Пурпурових вітрилах» також поєдналися ознаки феєрії і повісті, що дає підстави назвати твір повістю-феєрією. Найбільш феєричним у повісті є останній епізод твору, коли всі мешканці Каперни з лютим переляком на обличчях, а попереду всіх — розгублена й щаслива Ассоль спостерігають за прибуттям корабля з пурпуровими вітрилами.
Фантастичний сюжет, уявний час і простір, незвичайні персонажі, несподівані, фантастичні події, використання чарівних і яскравих ефектів.
Художнє дослідження невеликого кола проблем, незначна кількість персонажів і подій, сюжет розгалужений,
зображення певного періоду, епізодів з життя героя (героїв),
велика роль описів (у тому числі портретів, пейзажів), важливе значення голосу автора або розповідача, відкритий фінал.
Робота з текстом
Осмислюємо прочитане. 1. Розкажіть про стосунки Лонгрена з односельцями. 2. Які почуття відчував батько до Ассоль? А Ассоль до нього? 3. Виразно прочитайте портрет Ассоль. Прокоментуйте авторські порівняння в ньому. 4. Розкажіть про зустріч Ассоль з Еглем. Як ця зустріч вплинула на дівчину? 5. Опишіть Ассоль-дівчину, її портрет і внутрішній світ. Поясніть слова автора: «Їй дано більше, аніж іншим, — тільки іншою мовою», «усе, що вона бачила, чим жила, що було довкруги, оберталося мереживом таємниць в образі повсякдення». Наведіть приклади поетичного бачення світу Ассоль. 6. Які риси характеру допомогли Ґрею стати справжнім капітаном?
Порівнюємо. Порівняйте головних героїв повістей Шолом-Алейхема («Пісня над піснями») і О. Гріна («Пурпурові вітрила»). Визначте подібність і відмінність між ними в ставленні до кохання, світу та людей.
Для обговорення. 1. Чому в Каперні не любили Лонгрена й Ассоль? 2. Чому автор називає душу Ґрея «дивною» і «летючою»? 3. Що допомогло головним героям досягти щастя?
Творче завдання. 1. Дайте свою відповідь на запитання Ассоль: «Як це — вміти любити?» 2. Знайдіть у творі порівняння головних героїв із птахами. Чому автор обрав саме цих птахів для опису Ассоль і Ґрея?
Для самостійного опрацювання. Якими іменами присягався Егль? Поміркуйте, чому саме до них звертався цей персонаж. Що ви знаєте про згадуваних письменників?
Робота в групах. Розкрийте значення провідних символів твору: пурпурові вітрила, назва яхти Ґрея «Секрет», море, Каперна, сонячне світло.
Книжка і комп’ ютер. Твори О. Гріна багато екранізували. Найпопулярнішим є кінофільм режисера О. Птушка «Пурпурові вітрила» (Росія, 1961), у якому відтворено атмосферу народження справжнього кохання й дива. За допомогою Інтернету подивіться цей фільм і порівняйте його з книжкою.
1. Що ви дізналися про життя і творчість О. Гріна? 2. Охарактеризуйте художній світ О. Гріна — країну Грінландію. 3. Які проблеми порушуються в повісті-феєрії «Пурпурові вітрила»? 4. Визначте основний конфлікт твору. Як його долають головні герої? 5. Як розуміють кохання Ассоль і Ґрей? 6. Розкрийте жанрову своєрідність твору. 7. Які символічні образи утверджують провідну ідею — віру в здійснення мрії? 8. Запропонуйте власне продовження твору «Пурпурові вітрила».
Краткое содержание Набоков Машенька для читательского дневника
Год: 1926 Жанр: роман про любовь
Сюжет романа раскрывается вокруг главного героя Ганина Льва Глебовича, который с весны 1934 года проживает в Берлине. Его соседями в пансионате являются машинистка, математик, танцовщики.
Год назад, Ганину улыбнулась удача и он, с легкостью, устроился на работу. Герой неоднократно поменял место работы. За этот период, он накопил достаточно средств, чтобы покинуть город и вернуться на Родину. Держит его здесь лишь отношения с Людмилой, которой он сыт по горло за три месяца отношений. Но, Ганин никак не может найти причину для разрыва связи с девушкой. Герой решительно настроен на отъезд, даже владелице пансионата говорит о своем решении.
Математик Алферов сообщает Ганину, что в эти выходные приезжает его супруга Машенька. Затем приглашает его в свою комнату и показывает фото любимой. Ганин шокирован, так как узнал в девушке свою бывшую любовь. Как будто мир остановился перед его глазами, и герой полностью окунулся в прошлое, лет на девять назад. Юноша сообщает Людмиле, что его сердце принадлежит другой. Отныне он чувствует полную свободу.
Когда Ганину исполнилось шестнадцать лет, он отправился в имение под Воскресенском, где встретился с прекрасной девушкой Машенькой. Ее образ являлся ему не раз в мечтах, а теперь она была рядом. Смуглая девушка с длинной косой и красивыми чертами лица. Машенька была позитивным человеком. На ее лице всегда была улыбка. Они часто встречались около речки.
Однажды Ганин обнаружил, что за ними наблюдают. Оказалось, что это сын сторожа. Герой хорошо его избил за это. Уже был конец лета, и Ганину было пора отправляться домой в Петербург. Маша вернется в город лишь в ноябре. Начались холода, и гулять на улице долгое время было невыносимо, поэтому влюбленные голубки вынуждены общаться по телефону. Вскоре семья Маши переезжают в столицу.
Летом они снова увиделись, но их встречи стали редкими, так как расстояние от одной усадьбы до другой было примерно пятьдесят верст.
Последняя их встреча состоялась в поезде, после этого Ганин не видел свою возлюбленную.
Танцовщики Колин и Горноцветов организовывают праздник в честь отъезда Ганина и Подтягина. Праздник невеселый, так как Подтягин плохо себя чувствует, накануне этого дня у него случился приступ. Афанасьев пьян, его напоил Ганин. Каждый занят своими делами.
Ганин отправляется на вокзал и с нетерпением ждет встречи с Машенькой. Сидя на лавочке в парке, он осознает, что его любовь к девушке – это прошлое, она закончилась много лет назад. Теперь у каждого из них своя жизнь. Герой берет свой багаж, отправляется на другой вокзал и уезжает на юго-запад Германии.
Читать краткое содержание Машенька. Краткий пересказ. Для читательского дневника возьмите 5-6 предложений
Набоков. Краткие содержания произведений
- Аня в стране чудес
- Дар
- Защита Лужина
- Камера Обскура
- Король, дама, валет
- Машенька
- Обида
- Приглашение на казнь
- Рождество
Картинка или рисунок Машенька
Другие пересказы и отзывы для читательского дневника
Пьеса рассказывает о семье баронов фон Моор. Действие происходит на протяжении двух лет. Главные герои – отец, младший сын Франц и воспитанница графа, невеста старшего сына, Амалия фон Эдельрейх.
История создания пьесы Николая Васильевича Гоголя “Ревизор” любопытна и забавна. Она начинается в 1835 году. У Николая Гоголя были свои предположения о будущем русской литературы. Он твердо знал, что комедийный жанр в литературе должен быть
В Польше конца 19 века разворачиваются события романа Болеслава Пруса Кукла. Это время, когда в стране возникает класс предпринимателей, стремящихся улучшить хозяйственную деятельность в стране
Знаменитую повесть “Марфа Посадница, или Покорение Новгорода” по праву можно признать исторической. Ведь она правдиво показывает и рассказывает о сложном и тяжелом времени
Канун Рождественского сочельника. Семен Дмитриевич или просто Митрич, стороживший переселенческий барак, думал о предстоящем веселье. Семена тяготила несправедливость. Некоторые будут радоваться празднику
Машенька – краткое содержание романа Набокова
Берлин, 1924 год, весна. В доме Лидии Николаевны Дорн живут эмигранты из России.
Ганин Лев Глебович – главный герой.
Алферов Алексей Иванович – пожилой человек с золотистой бородкой и редкими светлыми волосами.
Подтягин Антон Сергеевич – русский поэт, тихий, спокойный старик с мягким, приятным голосом. Несколько лет хлопочет о визе для выезда в Париж к племяннице. Ганин и Подтягин были близки, часто беседовали. В детстве Ганин читал его стихи, и знал, что это – единственный человек, способный понять его переживания.
Клара – девушка, пышная, с сине-карими глазами.
Колин и Горноцветов – худенькие, атлетического телосложения танцоры, с припудренными носами, жеманная пара.
Ганин три месяца живет в пансионе. В последнее время его будто его покинули жизненные силы, он стал мрачным. Это было от безделья. Он приехал в Берлин год назад, работал на съемках кино, на фабрике, в кафе. Накопленных денег хватило бы на отъезд из Берлина, но он всё не мог решиться порвать с Людмилой, и он не знал, как это сделать. Их встречи продолжались уже три месяца. С ней ему было противно и скучно. Об их связи знала подруга Людмилы, Клара, которой симпатичен Ганин. Знал об их связи и Подтягин со слов самого Ганина.
Пансион находился недалеко от железнодорожных путей, и Ганина, слыша поезда, мечтал уехать. Он назначил отъезд на субботу.
Алферов сказал, что скоро к нему приедет жена, позже показал Ганину её фото. Это оказалась первая любовь Льва, Машенька. Весь вечер он вспоминает о ней.
Утром он порвал с Людмилой, потому что не любит её.
Он вспомнил время, когда он в шестнадцать лет лечился от тифа недалеко от Воскресенска, в поместье, девять лет назад.
Тогда в его голове появился портрет девушки, и скоро он увидел её – темные волосы, коса с черным бантом, большие темные глаза, смуглая, веселая девушка. Она любила забавные стишки и песенки.
Летним днем Машенька сидела с другими девушками в беседке. Там состоялось их знакомство с Ганиным. На завтра они условились прокатиться по реке, но пришла одна Машенька. Они стали видеться ежедневно в усадьбе на другой стороне реки.
Во время последней встречи, перед отъездом на учебу, они увидели в усадьбе сына местного сторожа, который шпионил за ними. Ганин догнал его и избил. Это происшествие он стал считать символом их разлуки.
Он уехал в Петербург, через несколько месяцев приехала и она. Начался «снеговой» период их отношений, которые тяготили обоих. Ганин понял, что он счастлив, когда Машенька уехала в столицу. Лишь одна их встреча, на старом месте, летом, убедила Ганина в том, что любовь к Машеньке давно прошла. Но он ошибся.
После этого они некоторое время вели переписку, но потом она прекратилась.
Ганин тайком ищет в комнате Алферова снимок, чтобы еще раз посмотреть на него, но Клара видит это и думает, что Ганин ворует деньги. Она оправдывает его и говорит, что хоть он и вор, но другого такого человека нет.
Колин и Горноцветов решают организовать праздник, ведь они получили роль, к тому же у Клары день рождения и уезжают Ганин и Подтягин.
Ганин идет с Подтягиным, чтобы помочь старику получить паспорт и визу. Возвращаясь, Подтягин в трамвае забывает паспорт. От переживаний ему становится плохо.
Праздник накануне отъезда Ганина. Никто не веселится. Ганин решил напоить Алферова, чтобы тот не смог встретить Машеньку. Тогда он сам заберет её и они уедут вместе.
У Подтягина снова случается приступ, все понимают, что ему осталось недолго. Ганин прощается со всеми и уезжает.
Сидя у вокзала, он вспоминает Машеньку, лето, усадьбу. Этот четырехдневный роман был самым прекрасным в его судьбе. Но всё это осталось в прошлом. Они расстались навсегда.
Алферов пьян и не встретит Машеньку. Ганин дожидается прихода её поезда, едет на такси, и с другого вокзала покидает Берлин. Он едет во Францию.
План романа Машенька
1. Пансион госпожи Дорн. Мучения Ганина. Новость о Машеньке.
2. Разрыв с Людмилой. Первая любовь Ганина.
3. Разговор с Подтягиным. Воспоминания о Машеньке.
4. Подготовка к отъезду. Разговор с Кларой. Помощь Подтягину.
5. Вечеринка в пансионе. Отъезд Ганина. Итог отношений с Машенькой.
Краткое содержание Набоков Машенька
Действие романа происходит в 1924 году в Берлине. Перед нами предстает главный герой, Лев Панин, который проживает в небольшой гостинице для русских эмигрантов. Кроме него здесь мы видим математика Алексея Ивановича Алферова, поэта Антона Подтягина, Клару. Эта девушка по профессии была машинисткой и страстно любила Льва Глебовича.
Ганин проживал в Германии всего год, но, по приезду отыскал себе работу сразу. Он трудился и разнорабочим, и официантом в кафе, и поэтому накопил достаточное количество денег, чтобы выехать из Берлина. Но он никак не мог порвать свои отношения с Людмилой, и сказать ей о своих планах. Наконец, Ганин объявил, что на днях он уезжает.
При очередной встрече с соседом Лев Глебович узнает, что к Алферову прибывает его супруга Машенька. Алексей Иванович приглашает его в гости и показывает ему фотографии жены. И к своему удивлению Ганин узнает женщину, которую сильно любил в молодости. Он сразу же погрузился в воспоминания об этой любви. Мужчина теперь знает, как сказать Людмиле, что он ее не любит. Он заявляет ей, что у него есть другая возлюбленная.
Ему было всего 16 лет, когда он познакомился с Машенькой. Это была симпатичная, жизнерадостная девушка, обожавшая сладости. Свидания проходили практически каждый день. А потом Ганин вынужден был уехать в Петербург. Девушка же приехала в это город попозже. Так как их родители не знали друг о друге, молодые люди вынуждены были лишь общаться по телефону.
Потом Машеньку отправили в Москву, и Ганину стало легче. Ведь такая любовь его только тяготила. Так прошла зима и весна, а летом Лев Ганин вновь отдыхал на даче под Воскресенском. Маша сообщила возлюбленному, что ее отец арендовал дачу в другом месте, и юноше приходилось каждый день ездить к ней на велосипеде. В одно из свиданий Машенька Ганину вступить с ней в интимную связь, но молодой человек испугался, что в парке кто-то бродит, и отказался от ее предложения.
Встреча молодого человека со своей возлюбленной произошла через год в поезде. С тех пор он Машеньку не видел. Во время гражданской войны они писали друг другу несколько раз прекрасные письма, но потом их связь оборвалась.
И вот, наконец, Ганин вновь встретится с Машенькой. Он представлял, как произойдет эта встреча несколько раз. Но заботы о соседе его отвлекли на время. По случаю отъезда его и Подтягина, а также дня рождения Клары, танцовщики балета, проживающие с ними в одном пансионе, устроили праздник. Ганин помогает Подтягину получить визу, но тот случайно забывает свои документы в транспорте и ему становится плохо.
Праздник, увы, не удался. Лев Глебович спаивает Алферова и укладывает его спать. У Антона Сергеевича опять заболело сильно сердце, и все начинают хлопотать около него. Ганин же собирает чемодан и едет на вокзал. Дожидаясь поезда, он вновь размышляет о его любви с Машенькой. Он понимает, что его серьезные отношения были недолгими, и что Машенька в данный момент совсем уже не та девушка в прошлом. Ганин оставляет все как есть, и раздумывает ее встречать. Он отправляется на другой вокзал, чтобы уехать на юго-запад Германии.
Произведение учит нас понимать, что счастье заключается не только в достижении карьеры, благосостоянии, но и во взаимной любви к людям и Родине.
Можете использовать этот текст для читательского дневника
Набоков. Все произведения
- Аня в стране чудес
- Дар
- Защита Лужина
- Камера Обскура
- Король, дама, валет
- Машенька
- Обида
- Приглашение на казнь
- Рождество
Машенька. Картинка к рассказу
Сейчас читают
Одна из увлекательных произведений автора повествует нам о девушке, которой поручают комсомольское задание – отработать вожатой в пионерском лагере. Ей очень не хотелось выполнять эту роль, но потом она поняла
Две молодые художницы Сью и Джонси снимали одну студию на двоих. Осенью Джонси заболела пневмонией. Болела она тяжело и долго, и доктор в один из дней сообщил Сью
Васса Борисовна Железнова, до замужества Храпова, ей сорок два года (но ей этот возраст не дашь, выглядит она очень молодо и свежо). Имеет свою пароходную фирму, зажиточна и значимая личность
Опера Орфей и Эвридика самая известная работа великого композитора Кристофа Виллибальда Глюка. Главными действующими лицами этой оперы являются герои из древнегреческих мифов.
Словно мгновенно пролетающая огненная птица, проходит ярко бронзовая, то хмурая, то тёплая осень. А холодная зима, кажется, никогда не кончится. Три месяца, характеризующие лето, тоже быстро заканчиваются.
Владимир Набоков — Машенька:
Краткое содержание
Берлин, 1924 год, весна, дешевый русский пансион старушки-вдовы Лидии Дорн. Среди постояльцев – Лев Глебович Ганин, молодой человек с надменным лицом, сероглазый, с белозубой улыбкой. В прошедшем году в городе он брался за любую работу: на фабрике, официантом, статистом. Теперь проживал добытые деньги.
Жадный до жизни и впечатлений, отчаянный, Ганин три месяца как приуныл. Он больше не ходит на руках, не перемахивает заборы. Напротив, плохо спит и с завистью провожает взглядом поезда за окном. Его тяготит интрижка с модной жеманной Людмилой Рубанской, которую он из жалости не может разорвать.
Другие номера занимают: немолодой общительный математик Алексей Иванович Алферов, «старый российский поэт» с больным сердцем Антон Сергеевич Подтягин, подруга Людмилы машинистка Клара – «полногрудая уютная барышня» с красивыми глазами, тайно обожающая Ганина, Колин и Горноцветов – пара худеньких смешливых балетных танцовщиков, видимо, нетрадиционной ориентации.
Алферов всем сообщает, что к нему из России едет жена Мария, «нежнейший цветок», любительница поэзии и прогулок. В субботу она будет здесь. Они были разлучены на 4 года. Алферов нахваливает заграничные порядки, «ведь с Россией – кончено». Подтягину не терпится получить выездную визу – и уехать в Париж, а лучше бы – в Россию. В эмиграции он бросил писать стихи.
Скучающий Ганин берет в руки фотографию жены Алферова – и видит «женское лицо, всплывшее опять после многих лет житейского забвенья». Машенька – его первая любовь. Тогда, девять лет назад в Воскресенске, ему было шестнадцать. Прошлое, как вольный ветер, врывается в его жизнь.
Утром он сообщает Рубанской, что любит другую. Потом напивается и погружается в счастливые воспоминания. То лето он провел в усадьбе под Воскресенском, приходил в себя после тифа. Он воскресил в памяти все до мельчайших подробностей: комнату, усадьбу, людей, природу. Медлил только с воссозданием одного образа – ее. И удивлялся, что по нелепой случайности может умереть до новой встречи с ней.
Впервые он мельком увидел Машеньку на концерте в июле, запомнил ее облик и черный бант в каштановой косе. Потом встречал в аллеях парка (она жила на даче). В своих мечтах он будто несколько лет он ждал встречи с этим смуглым, смеющимся лицом, раскосыми татарскими глазами.
Однажды он осмелился заговорить с ней, потом пригласил с подругами кататься на лодке. Но девушка пришла одна. Там, на другом берегу реки, вблизи чужой пустой усадьбы, началась их любовь. Весь август они берегли свою чудесную тайну. А в последний день перед отъездом заметили в окне усадьбы чужое лицо. За ними шпионил сын сторожа – и Ганин избил его. Эта первая разлука была предчувствием будущих – и с Машенькой, и с Россией.
Он оказался в Петербурге первым, она – только в ноябре. «Началась новая – снеговая – эпоха их любви». Ее омрачало только одно: торопливые встречи на улице. Хотелось уединения и тепла. Поэтому он с тайным облегчением узнал, что она с родителями едет в Москву. Писал письма, жил мечтами о будущем лете. А потом мечты куда-то испарились.
Она позвонила первой, сказала, что их дача теперь в 50 верстах от Воскресенска. Он, не раздумывая, помчался туда на велосипеде. В темноте парка она подтвердила: «Я твоя. Делай со мной все, что хочешь». Но и здесь, в шорохе листьев, им чудились чужие шаги. И Ганин не тронул ее, покорную, тихую, ушел с мыслью, что разлюбил.
Увиделись они мимоходом только очередным летом, в 1917 году. Уже юнкер, он ожидал прибытия поезда. И увидел ее в вагоне. Оба смутились. Неловкость прошла, когда она вышла на ближайшей же станции. И «не оглянулась».
В войну они обменялись теплыми письмами, вспоминали милое время. Она писала из Полтавы, он воевал тогда в Крыму. И вновь любовь была для них счастьем. Оба надеялись на встречу. А потом жизнь их развела. Она осталась в России, он попал в Турцию. И до сих пор живет по паспорту с подложной фамилией.
Танцоры приглашают жильцов в пятницу отметить вместе несколько событий: отъезд Ганина, отъезд Подтягина к племяннице в Париж (добиться визы ему помог Ганин), выгодный ангажемент самих танцоров, 26-летие Клары и приезд Марии Алферовой.
С самого начала праздник не ладится: оказывается, Подтягин потерял новенький паспорт в трамвае, ему плохо с сердцем. Клара грустит о расставании с Ганиным: ей нет места ни в его мечтах, ни в его жизни. Ганин подпаивает Алферова. В его планах – первому увидеться с Машенькой, уехать с ней.
Вместе со всеми Ганин сидит у постели умирающего старого поэта. Потом с вещами едет на вокзал. До встречи ровно час, и он понимает, «что роман его с Машенькой кончился навсегда». Четыре дня он жил былой любовью, все перечувствовал, был счастлив. Он любил образ из прошлого, а прошлое нельзя вернуть. А сегодня в пансион, «дом теней», приедет только ее тень.
И Ганин отправляется на другой вокзал. Он держит путь на юго-запад страны, после чего «без всяких виз» перейдет границу, – «а там Франция, Прованс, а дальше – море».
Читательский дневник по роману «Машенька» Набокова
Сюжет
Берлин, русский пансион. Здесь нашли приют самые разные люди, эмигранты: старый больной поэт Подтягин (в финале романа он при смерти), одинокая машинистка Клара, пара танцоров, математик Алферов.
Молодой жилец Лев Ганин смотрит фото жены соседа Алферова. И узнает в ней свою первую любовь. Четыре дня он вспоминает, переживает вновь те встречи с Машенькой. В канун ее приезда из советской России он спаивает Алферова, а сам едет на вокзал. И там понимает, что в нем живет любовь к Машеньке, которой уже нет. И Ганин уезжает на другой вокзал, откуда хочет добраться во Францию, к морю.
Отзыв
Жизнь русских эмигрантских кругов в Германии. Тема России, слома эпох, революции, ностальгии, потерянности, чужбины, дороги. И памяти о счастливом, но исчезнувшем прошлом. Героиня наяву в романе не появится. Она – еще и символ утраченной Родины. Несчастье обостряет чувства. Нужно ценить моменты счастья, радости. Неповторимость первой любви, ее утрата. Контраст прозы и поэзии жизни, любви Алферова к Машеньке и любви Ганина к ней же.
Загрузка...