Твір на тему Чума Камю

Відображення філософських поглядів Альбера Камю у його романі «Чума». Реферат

У рефераті розглянуто міфічний багатоплановий образ чуми в романі Альбера Камю «Чума». Охарактеризовано антифашистський і екзистенціальний смисл роману

Екзистенціалізм виник як філософська течія (М. Хайдеггер і К. Ясперс у Німеччині, М.Мерло-Понті й Г. Марсель у Франції, М. Бердяєв і Л. Шестов у Росії), але на пізніх етапах свого руху став переважно течією літературною, проявившись у творчості численних західноєвропейських і американських письменників середини й другої половини XX ст. Тими ж інтелектуалами, які здійснили перехід екзистенціалізму в літературу, були французи Жан-Поль Сартр і Альбер Камю.

Особистість у екзистенціалістів самотня й самоцільна, її буття — це переважно протидія середовищу, іншому, а також суспільству, державі, які нав’язують їй свою волю, свої закони й мораль, відчужують її, прагнуть перетворити у знаряддя, в засіб чи функцію. Ідея самотності й відчуженості особистості є однією із провідних у філософії й літературі екзистенціалізму. Щодо Камю, то у нього й «абсурдні герої» не сприймають природу як чужу й ворожу стихію.

Особливо зближує Камю – мислителя з екзистенціалістами ідея абсурдності буття, на якій він переважно й зосереджується. Він визначав абсурд як «метафізичний стан людини у світі», отже як фундаментальну проблему людського буття. Причому для Камю, як, зрештою, і для інших екзистенціалістів, абсурдність є породженням самоусвідомлення людини у світі. «Абсурдна свідомість» породжує те, що називають «абсурдністю світу» — світу, в якому «вмер Бог», в якому людина втратила віру у своє безсмертя і у вищий сенс буття і свого призначення. Світ, як такий, не є ні абсурдним, ні розумним, він є поза людською реальністю, байдужою до «вимог розуму» й бажань людини.

Камю вважав, що наукові досягнення не наближають нас до пізнання людського сенсу буття, не дають відповіді на глибинні екзистенційні питанням для чого ми прийшли у світ і в чому сенс нашого буття поза самим актом біологічного існування? Це ті екзистенційні питання, відповіді на які давала релігія, але, на думку Камю, відповіді ілюзорні, що вже не можуть задовольнити «мислячу тростину» новітньої доби. Неспроможна дати відповіді на ці питання й філософія, збиваючись на теологічні моделі, тобто приписування світові якоїсь вищої цілі, запрограмованої в об’єктивному ході речей.

Всі ці питання трактуються Камю в його першому великому філософському творі-есе «Міф про Сізіфа», який має підзаголовок «Етюд про абсурд». Камю проголошував: «Поза людським розумом немає абсурду. Отже, разом зі смертю зникає й абсурд, як і все інше. Але абсурду немає і поза світом». Абсурд існує лише в «людському всесвіті», і виникає він із протистояння людської свідомості нерозумному й непроникному світові, з усвідомлення закинутості людини в цей світ і її минущості. «Якби я був деревом чи твариною, – пише Камю, – проблема сенсу зникла б зовсім, бо я став би часткою цього світу. Я був би цим світом, якому я нині протистою всією моєю свідомістю, моєю вимогою волі.

Нікчемний розум протиставив мене всьому творінню, і я не можу відмінити його розчерком пера». З цим усвідомленням дійсного місця людини у світобудові з’являється відчуття абсурду, який і є її «метафізичним станом у світі».

Але абсурд береться Камю як вихідний пункт роздумів, на перший план в есе висувається питання про виходи із цього «метафізичного стану». Це питання вирішується автором категорично. На його думку, існують тільки два виходи із стану абсурду, універсального безглуздя: фізичне самогубство, тобто знищення того, хто волає про сенс життя, або «філософське самогубство», стрибок через стіну абсурду в ілюзію, що наділяє вакуум людським змістом і сенсом. Піддаючи обидва ці варіанти докладному аналізу, заснованому на численних прикладах і прецедентах, Камю, зрештою, не схиляється до жодного з них.

Але що ж тоді пропонується? Відповідь слід шукати в заключному нарисі, який дав заголовок усьому есе. Тут Камю звертається до грецького міфу про Сізіфа. Мисляча людина уподібнюється автором цьому міфічному герою, вона приречена на вічне протистояння абсурду й боротьбу за самоствердження без надії на перемогу. «Сізіф, пролетарій богів, безсильний і бунтівний, знає про безкрайність своєї сумної долі; про неї він думає, спускаючись із гори. Ясність бачення, яка мала бути його мукою, перетворюється на його перемогу». Отже, ясність розуму не тільки відкриває людині трагізм її існування, але й стає її єдиною опорою і джерелом сили, що дозволяє кидати виклик богам. Одне слово, в заключному нарисі «Міф про Сізіфа» екзистенціалізм обертається на трагічний стоїцизм, що загалом характерно для Камю.

Створення роману «Чума», тематика та проблематика твору

Перші начерки до роману «Чума» були зроблені Камю ще на початку 1941 р., коли він вчителював в Орані. Перший варіант твору був завершений у 1943 р., але автора він не задовольнив, і робота над романом тривала, вбираючи новий життєвий досвід Камю, учасника руху Опору. Вийшов роман у післявоєнний час, 1947 року. Він став завершеним втіленням того, що Камю осмислив і пережив у роки суворих випробувань, вираженням значних світоглядних зрушень і відкриттям нових істин.

Порівнюючи «Стороннього» й «Чуму» в цьому розрізі, їхній творець писав: «Чума» в порівнянні зі «Стороннім», безперечно, знаменує перехід від самотнього бунтарства до визнання спільноти, чию боротьбу необхідно поділяти. І якщо існує еволюція від «Стороннього» до «Чуми», то вона відбувається в напрямі до солідарності й співучасті».

«Чуму» Камю відносить до романів про антифашистську боротьбу й рух Опору, і для цього є свої підстави. Та й автор прямо проголошував: «Явний зміст «Чуми» – це боротьба європейського руху Опору проти фашизму». Говорив він і про те, що прагнув у романі «відбити атмосферу задухи, в якій ми жили, атмосферу загрози й вигнання, в якій скніли». Однак усім цим зміст твору далеко не вичерпується, навіть більше, акцент у ньому зміщено на трактуванні позачасових філософських проблем буття. «Водночас, – провадив Камю, – я поширив значення цього образу (образу чуми) на буття в цілому».

За жанровою природою твір Камю – це роман-притча, належить він до поширеного в новітній інтелектуальній прозі жанру, що характеризується універсальністю й багатозначністю змісту. До того ж «Чума» Камю — одне із примітних явищ у цьому жанрі, поряд із «Процесом» і «Замком» Кафки, «Котлованом» і «Чевенгуром» Плато-нова, «Санаторною зоною» Хвильового, «Володарем мух» і «Шпилем» Голдінга тощо. Фабула роману-притчі алегорична, вона позначена смисловою багатозначністю і несе в хобі потенційну можливість «прикладання» до різних сфер дійсності, різних її явищ, процесів, структур. Тим самим романи-притчі нового часу наближаються до міфу й набирають рис романів-міфів, нерідко зливаючись з ними.

Фабула роману «Чума» — хроніка чумного року в Орані, жахливої епідемії, яка вкинула городян у безодню страждань і смерті.

Написана ця хроніка людиною, що визнає лише факти й прагне до точності їх викладу, нічим не поступаючись заради оздоб стилю, її автор — доктор Ріє, який за своїм інтелектуальним складом, і за характером занять шанує розум та логіку і не приймає двозначності, хаосу, ірраціональності. Але це стосується лише «хроніки», тобто притчової фабули, сама ж чума, образ, що витворюється всім романом, — міфічно багатоплановий і багатозначний. Чума у Камю — це не тільки фашизм, «коричнева чума», як тоді називали його в усій Європі, а й зло взагалі, так би мовити, метафізичне зло, невіддільне від буття. Але й цим не вичерпується «супер образ» роману: чума — це й абсурд, який тут осмислюється і як форма існування зла, і трагічна «доля людська», бо зло нездоланне.

«Чума» Камю — роман філософський, і природно, що на першому плані в ньому філософська проблематика, філософське, тобто узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського буття. Саме так і осмислюється чума головними героями роману, інтелектуалами Ріє і Тарру, устами яких найчастіше говорить автор. Для них чума, зло — це щось невіддільне від людини та її існування; найнебезпечніша ж вона тим, що навіть той, хто не хворий, все одно носить хворобу у своєму серці.

В контексті роману чума — універсальна метафора зла в усій його багатоликості й нездоланності. Стан «зачумленості» — стан, якого майже нікому не вдається уникнути, а його подолання вимагає постійної мобілізації волі, духовних і моральних сил особистості. Бути «зачумленим», за Камю, — це не тільки чинити насильство, а й не повставати проти нього. «Зачумленість» — не лише готовність убивати, а й примиренність із тим, що вбивають. Всі люди тою чи іншою мірою перебувають у невіданні, це сумна «доля людська», бо абсолютне знання неможливе. Найстрашніше зло, резюмує автор, це невідання, яке вважає, що йому все відоме і тому можна вбивати. Тут Камю спирається на історичний досвід XX ст., моторошний досвід нацистської Німеччини й більшовицької Росії.

Люди доброї волі можуть перемогти конкретне зло, але їм ніколи не досягнути перемоги над злом у світобудові. «Що таке чума?» — питає Тарру у доктора Ріє, і той, додумавши, відповідає: «Нескінченна поразка». І тому у фіналі роману, слухаючи радісний гамір городян, які святкують звільнення міста від чуми, доктор Ріє думає про те, до будь-яка радість перебуває під загрозою, бо він знає, що «бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає» і що знову, «можливо, настане день, коли на лихо і як наука людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста».

Слід, проте, зазначити, що Камю непокоїло не так зло саме собою, як позиція людини перед цією невблаганною реальністю буття. А це означає, що не метафізика зла, а гуманістична етика виходить на перший план у романі «Чума». Свідомість того, що остаточна перемога над злом недосяжна, не паралізує розум і волю головних героїв роману, їхньої готовності самовіддано боротися з чумою. Автор шукає в людині ті сили, ті потенції, які піднімають її супроти зла, і знаходить їх передусім у моральній природі людини. Це, до речі, зближує його позицію з віковою традицією французької культури, зокрема з письменника-ми-моралістами XVII ст. й просвітниками XVIII ст.

Роман «Чума» цікавий і як художнє явище. Написаний у підкреслено стриманій і об’єктивній манері, у формі хроніки однієї епідемії, а хроніка, чи роман-хроніка, яку відомо, найбільш об’єктивізований жанр, спрямований передусім на фіксацію подій. Справді, роман «Чума» в його філософсько-інтелектуальному змісті можна розглядати як своєрідний авторський монолог, розбитий на окремі партії, вручені різним персонажам. Втім, це природна річ для філософського роману.

Проблема вибору і її гуманістичне вирішення, тема перестороги в романі Альбера Камю “Чума”

План

• 1. Історія створення роману, тематика та проблематика твору.
• 2. Жанр, фабула, символічність назви.
• 3. Система образів у романі:
  • а) лікар Ріє;
  • б) Жан Тарру;
  • в) Раймон Рамбер;
  • г) Жозеф Гран;
  • д) отець Панлю.
• 4. Антигуманна та аморальна позиція Коттара та старого астматика.
• 5. Місце роману “Чума” у світовій літературі, його ідейна спорідненість з творами української літератури, з іншими видами мистецтва.

Завдання для підготовчого періоду

• 1. Повторити поняття “есе”, “хроніка”, “притча”, “натуралістична” та “символічна” деталі.
• 2. Визначити, прокоментувати деталі з символічним навантаженням.
• 3. Скласти цитатну таблицю для характеристики образів: ГЕРОЇ // ХАРАКТЕРНІ РИСИ // СТАВЛЕННЯ ДО ЧУМИ
• 4. Добрати заголовки до кожної частини роману, так щоб вони відтворювали обидва плани – реалістичний і символічний.

• 1. Камю А. (Матеріали до вивчення творчості) // Всесвітня література. – 1999. – № 3. – С. 21.
• 2. Камю А. // Всесвітня література. – 2004. – № 4. – С. 52-55.
• 3. Волощук Є. Духовні й художні здобутки літератури екзистенціалізму. // Зарубіжна література. – 2000. – № 20 (180). – с.
• 4. Горідько Ю. Вивчення творчості А. Камю // Зарубіжна література. – 2005. – № 3 (403) – С. 5-16.
• 5. Лобода О. П. “Єдине, що важливо, – це бути людиною” Урок за романом А. Камю “Чума”. 11 кл. // Зарубіжна література. – 2000. – № 1. – С. 13-18.
• 6. Марченко Ж. “Абсурд життя – це зовсім не кінець, а лише початок” (Ж.-П. Сартр) (за романом А. Камю “Чума”) // Зарубіжна література. – 2005. – № 3 (403). – С. 17-20.
• 7. Нагорна А. Ю. Осягаючи творчу манеру письменника крізь призму його філософських ідей. На матеріалі роману “Чума” А. Камю // Всесвітня література. – 2005. – № 6. – С. 61-64.
• 8. Попович М. Бунтівливий Камю // Зарубіжна література. – 1998. – № 20 (84).
• 9. Токманъ Г. А. Камю: діалог письменника і філософа з іншими та із самим собою // Зарубіжна література. – 2001. – № 5 – С. 51-54.

Інструктивно-методичні матеріали

Найбільш визначним з художніх творів, написаних Камю, вважався його роман “Чума”. Твір писався під час Другої світової війни і був опублікований вже після її закінчення, в 1947 році. Окремі фабульні мотиви і відгуки творчого задуму роману зустрічалися й у інших творах Камю, зокрема у збірці новел “Літо”, у драмі “Калігула” та “Стан облоги”. Помітну роль у формуванні творчого задуму роману відіграли й ті побутові деталі та спостереження, які запали в уяву письменника під час його перебування в Орані. Одним із таких яскравих вражень, зокрема, став образ “котячого дідка”, який неодноразово згадував у романі і який мав реальну життєву основу: чудернацького старигана, який підманював котів, а потім плював їм на голови, Камю справді бачив на одній з вулиць Орану. Перший варіант назви твору появився в 1941 році: “Чума, або Пригода (роман)”. Тоді ж Камю почав інтенсивно вивчати літературу, тематично пов’язану із характером творчого задуму. Камю працював над романом дуже ретельно, поступово розширивши коло персонажів, задіяних у сюжеті. Від одного варіанта рукопису до іншого змінились і плани письменника щодо композиційної побудови твору, деяких його фабульних мотивів і жанрової форми.

Жанр роману визначали як притча – це повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаторській частині твору, це інакомислення. У притчах зосереджена певна моралізаторська ідея. Це – своєрідний авторський монолог, розбитий на окремі партії, вручені різним персонажам. За жанром – роман-попередження, роман-пересторога. Хроніка датована досить точно – 194. рік. Це Друга світова війна. У цей час слово “чума” можна було почути де завгодно. “Коричнева чума” – так говорили про фашизм, та й зараз говорять. Крізь записи хроніки вимальовувався образ “історичної чуми”. У романі чума ототожнювався з війною.

“В мире всегда была чума, всегда была война. И однако ж, и чума, и война, как правило, заставали людей врасплох”. Отже, Чума – Війна – Зло – Абсурд.

“Чума” – це книга про тих, хто не підкорився, а не про тих, хто здався, книга про смисл існування, яке відшукувало серед безглуздого існуючого.

СИМВОЛІЧНІСТЬ НАЗВИ

Метафізичного зла, невіддільного від буття

Трагічної “долі людської”, бо зло нездоланне

Образ Чуми поставив перед героями такі запитання:

• 1. Що таке життя?
• 2. Що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла?
• 3. Що значить людське щастя?
• 4. Що значить релігія?

Експозиція твору – хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапив у сумні квартали, випалені сонцем.

Зав’язка – суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажали глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справу з чумою.

Розвиток дії – створення санітарних дружин, спроби Рамбера втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки.

Кульмінація – винахід вакцини і врятування перших хворих.

Розв’язка – зняття санітарних кордонів, прихід до Орана першого потягу, смерть дружини лікаря, Ріє біля помираючого Тарру.

Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знову повернеться

Фабульну основу роману склала розповідь про відчайдушну боротьбу мешканців алжирського містечка Оран з епідемією чуми, яка раптово вторглася у розмірене і спокійне життя міста, зруйнувала його звичний ритм і вселила у серця ще донедавна впевнених у собі оранців відчуття повної незахищеності, непевності, самотності і страху смерті. Композиція роману побудована у формі чіткого хронікального викладу подій, які подано в їх послідовному часовому перебігу, при цьому навіть розподіл частин твору приведений у відповідність до природного розподілу відрізків часу. А саме: усі події, викладені у романі, розгорталися протягом одного року. П’ять частин, з яких складався роман, майже точно розподілені за порами року і послідовно фіксували усі етапи наростання, загострення і спаду чумної епідемії. Навесні, в першій частині роману, чума вперше виявила свої страшні знаки у місті. Літо, події якого охопили друга і третя частини роману, – це період невпинного наростання і катастрофічного загострення масштабів епідемії. Восени – у четвертій частині роману – показано, як поступово епідемія стабілізувалася, не зменшуючи, але й не збільшуючи кількості своїх щоденних жертв. Нарешті на кінець грудня епідемія повністю зійшла нанівець.

Розповідь у романі побудована у формі своєрідної хроніки, яка велася від особи оповідача і достатньо скрупульозно і послідовно фіксувала усі етапи розгортання епідемії чуми і перипетії опору, який намагалися вчинити цьому страшному лихові мешканці містечка. На перших сторінках роману цей оповідач не розкриває свого імені, але далі ми дізналися, що це один з головних героїв твору – лікар Бернар Ріє.

Образ лікаря став одним із центральних у творі. В романі він виступив як один з “літописців” – розповідачів, очима якого ми бачимо змальовані у творі події. Він походив із родини робітників, у нього смертельно хвора дружина, дбайливо ставився до виконання своїх лікарських обов’язків. Моральну позицію

Ріє визначив абсолютно безкомпромісне ставлення до лиха, перед лікарем, не стоїть питання: боротися чи ні з чумою. Ріє прекрасно розумів власну обмеженість і всю безперспективність боротьби з чумою і незважаючи на це без будь-яких вагань включився у цю боротьбу і боровся до кінця. Він здатний і на самопожертву, але у виконанні своїх обов’язків не бачив нічого героїчного.

Лікар розумів, що чуму не здолати, як не здолати і абсурдності світу, але сенс власного буття і буття кожної людини герой вбачав у тому, щоб не зламатися перед тиском безглуздя, не скоритись йому, спільними зусиллями протистояти йому і хоча б у цій ідеї людської солідарності віднайти сенс, який виправдає особисте існування кожного.

Жан Тарру – це також один з провідних персонажів роману і також герой-ідеолог і літописець чуми. Для нього чума – це не просто епідемія, локальне лихо, а символ людського буття взагалі. Ще до епідемії, визнавши людське життя зачум-леним, він намагався з цим боротися, протистояти усьому, що внесло в життя людини страждання і смерть. Герой став на боротьбу з чумою, організувавши в місті санітарні дружини. Впродовж майже всього роману постать Тарру залишала дещо загадковою і непевною, хоча саме він ініціював рішучі заходи, спрямовані на боротьбу з чумою. І лише, практично, в самому кінці роману розповів історію свого життя, яка пояснили його поведінку і характеризувала його світогляд. Дитинство і юнацькі роки літописця склалися цілком безхмарно. Його батько був помічником прокурора і пристойно забезпечував власну родину. Але одного разу хлопцю довелося бути присутнім на засіданні суду, де його батько вимагав смертного вироку для молодої людини. Тарру побачив переляк підсудного, відчув крижаний подих смерті, і світ відразу змінився в його очах.

З того часу він зненавидів світ, в якому люди вбивали один одного, безглуздий світ жорстокості і насильства, який від того часу асоціював для нього з чумою, а стан людини, що визнала правомірність і зверхність над собою такого стану речей – зачумленим.

Раймон Рамбер – паризький журналіст. Він приїхав до Орана, щоб написати репортаж про санітарний стан міста і, можна сказати, випадково потрапив до карантину, викликаного епідемією. Його першою думкою була мрія про втечу з ізольованого міста. У Парижі на нього чекала кохана жінка, і заради щастя з нею готовий був знехтувати тією спільною справою боротьби проти чуми, до якої закликав Ріє. Рамбера не можна назвати боягузом. З його слів дізнаємося, що він у складі інтернаціональних бригад брав участь у війні з фашистами в Іспанії. Думки про втечу появилися в нього не від страху. До втечі його спонукало кохання, яке він вважав найбільшою цінністю у житті. Але, незважаючи на те, що Оран чуже для нього місто, Рамбер приходить до усвідомлення того, що не можна залишатися байдужим до страждань ближнього.

Моральна позиція Рамбера також виявилася співзвучною поглядам Ріє та Тарру, але, на відміну від них, він прийшов до розуміння необхідності співчуття і солідарності не відразу, а в процесі важких моральних коливань і роздумів.

Жозеф Гран уособлював світ “маленьких людей”, посягання і думки яких не сягали далеких філософських узагальнень. З роману дізналися, що через відсутність коштів не отримав диплома, який би засвідчував його освіту. Коли запропонували роботу дрібного службовця в мерії з низькою платнею, погодився. З тих пір упродовж 22 років у його житті майже нічого не змінилося. Він – людина безбарвна і навіть дивакувата. Через бідність його залишила дружина, але він сподівався її повернути і написав роман. Гран, для якого недосконалість світу асоціював виключно з невпорядкованістю власної долі, включився у боротьбу проти чуми без пафосних декларативних заяв, розглядав її як закономірне продовження своєї повсякденної, рутинної роботи.

Отець Панлю – герой-ідеолог – посів у романі особливе місце. Теза про абсурдність світу для нього принципово неприйнятна. Тому чуму, як джерело безладдя, священик у перших своїх проповідях співвідносив з карою Божою, що її насилало небо на грішників.

Не всі герої твору виступили як ідейні однодумці. Контрабандист Коттар поділив тезу про абсурдність світу, але, на відміну від інших, наслідки цього, активізованого чумою, суспільного хаосу його цілком влаштовували, оскільки виправдовували його діяльність і практично і теоретично. Перебуваючи у постійному конфлікті із законом, відчуваючи себе відчуженим у суспільстві, яке спирається на будь-який, хоча б елементарний порядок і встановлені ним моральні обмеження, Коттар ще до епідемії чуми спізнав цей стан зачумленості і тепер радів, що загальний стан зачумленості, який охопив місто, немовби вирівняв його з іншими мешканцями Орана. Саме з цих причин чума для нього – не загроза, а швидше – моральна союзниця, яка виправдала його дії і внесла сенс в його існування. Тому він не зацікавлений у боротьбі з нею. Словом, чума йому вигідна. Чоловіка самотнього і водночас нужденного своєю самотністю вона обернула на спільника. Бо він явний спільник, спільник, задоволений своїм становищем. Герой – співучасник усього, що підмічав: забобонів, недозволених страхів, болісної вразливості розтривожених душ. Коттар розумів, що повага і зацікавленість, яку виявили до його особи Ріє, Тарру, Рамбер або інші мешканці Орана, яких він забезпечив контрабандними товарами, тимчасова і зумовлена лише станом їхньої спільної зачумленості.

З цих причин (персональної зачумленості у світі, який прагнув позбавитися чуми) намагався позбавити себе життя на початку роману і з відчаю відкривав вогонь по перехожих, які в кінці роману раділи позбавленню міста від чуми.

Старий астматик – Це одна з найбільш колоритних і незвичайних постатей у романі. Хворий дідок, старий ядушник, як його назвав у романі оповідач, відносився до числа постійних пацієнтів доктора Ріє, крім того, він його сусід. Дідок цей насправді дивний настільки, що його можна було б сприйняти й за божевільного, але виявилося, що свої безглузді і комічні вчинки кожного разу аргументував своєрідною життєвою філософією. Як вірити жінці, він ще замолоду мав свої химери. Його ніколи нічого не цікавило: ні праця, ні приятелі, ні музика, ні жінки, ні прогулянки. Він і з міста жодного разу не виїздив; лише якось, коли в родинних справах йому довелося їхати до Алжира, зійшов на найближчій від Орана станції – далі подорожувати йому було не до снаги – і першим же поїздом повернувся додому. Старий розтлумачив Тарру, враженому таким замкнутим способом життя, що за релігією перша половина людського життя – це сходження, а друга – спуск; коли почався цей спуск, дні людини вже належать не їй, їх можуть щохвилини відібрати. І нічого тут не вдієш, тому краще взагалі нічого не робити.

Фактично своєю поведінкою старий ядушник декларував позицію відстороненості від життя, відмови брати участь у вирішенні злободенних проблем, що постали перед суспільством. Філософія ядушника – це доведена до логічного кінця концепція “стороннього”, абсурдизована позиція людини, що не визнала сенсу життя через його абсурдність, і зрештою довела власне існування до стану повної безглуздості.

Відголоски роману “Чума” можна зустріти і в українській літературі, де під поняттям “чума” зображено насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року, пекельні кола, влаштовані радянською системою. Це такі твори, як “Марія” Уласа Самчука, “Жовтий князь” В. Барки, “Сад Гетсиманський” І. Багряного.

Сочинение на тему «Альбер Камю. Чума»

Роман представляет собой свидетельство очевидца, пережившего эпидемию чумы, разразившейся в 194… году в городе Оране, типичной французской префектуре на алжирском берегу. Повествование ведется от лица доктора Бернара Риэ, руководившего противочумными мероприятиями в зараженном городе.

Чума приходит в этот город, лишенный растительности и не знающий пения птиц, неожиданно. Все начинается с того, что на улицах и в домах появляются дохлые крысы. Вскоре уже ежедневно их собирают по всему городу тысячами, В первый же день нашествия этих мрачных предвестников беды, ещё не догадываясь о грозящей городу катастрофе, доктор Риэ отправляет свою давно страдающую каким-то недугом жену в горный санаторий. Помогать по хозяйству к нему переезжает его мать.

Внимание!

Если вам нужна помощь с академической работой, то рекомендуем обратиться к профессионалам. Более 70 000 экспертов готовы помочь вам прямо сейчас.

Первым умер от чумы привратник в доме доктора. Никто в городе пока не подозревает, что обрушившаяся на город болезнь — это чума. Количество заболевших с каждым днем увеличивается. Доктор Риэ заказывает в Париже сыворотку, которая помогает больным, но незначительно, а вскоре и она заканчивается. Префектуре города становится очевидна необходимость объявления карантина. Оран становится закрытым городом.

Однажды вечером доктора вызывает к себе его давний пациент, служащий мэрии по фамилии Гран, которого доктор по причине его бедности лечит бесплатно. Его сосед, Коттар, пытался покончить жизнь самоубийством. Причина, толкнувшая его на этот шаг, Грану не ясна, однако позже он обращает внимание доктора на странное поведение соседа. После этого инцидента Коттар начинает проявлять в общении с людьми необыкновенную любезность, хотя прежде был нелюдимым. У доктора возникает подозрение, что у Коттара нечиста совесть, и теперь он пытается заслужить расположение и любовь окружающих.

Сам Гран — человек пожилой, худощавого телосложения, робкий, с трудом подбирающий слова для выражения своих мыслей. Однако, как потом становится известно доктору, он в течение уже многих лет в свободные от работы часы пишет книгу и мечтает сочинить поистине шедевр. Все эти годы он отшлифовывает одну-единственную, первую фразу.

В начале эпидемии доктор Риэ знакомится с приехавшим из Франции журналистом Раймоном Рамбером и ещё довольно молодым, атлетического сложения человеком со спокойным, пристальным взглядом серых глаз по имени Жан Тарру. Тарру с самого своего приезда в город за несколько недель до разворачивающихся событий ведет записную книжку, куда подробнейшим образом вносит свои наблюдения за жителями Орана, а затем и за развитием эпидемии. Впоследствии он становится близким другом и соратником доктора и организует из добровольцев санитарные бригады для борьбы с эпидемией.

С момента объявления карантина жители города начинают ощущать себя, словно в тюрьме. Им запрещено отправлять письма, купаться в море, выходить за пределы города, охраняемого вооруженными стражами. В городе постепенно заканчивается продовольствие, чем пользуются контрабандисты, люди вроде Коттара; возрастает разрыв между бедными, вынужденными влачить нищенское существование, и состоятельными жителями Орана, позволяющими себе покупать на черном рынке втридорога продукты питания, роскошествовать в кафе и ресторанах, посещать увеселительные заведения. Никто не знает, как долго продлится весь этот ужас. Люди живут одним днем.

Рамбер, чувствуя себя в Оране чужим, рвется в Париж к своей жене. Сначала официальными путями, а затем при помощи Коттара и контрабандистов он пытается вырваться из города. Доктор Риэ между тем трудится по двадцать часов в сутки, ухаживая за больными в лазаретах. Видя самоотверженность доктора и Жана Тарру, Рамбер, когда у него появляется реальная возможность покинуть город, отказывается от этого намерения и примыкает к санитарным дружинам Тарру.

Нужна работа? Есть решение!

Более 70 000 экспертов: преподавателей и доцентов вузов готовы помочь вам в написании работы прямо сейчас.

В самый разгар эпидемии, уносящей огромное количество жизней, единственным человеком в городе, довольным положением вещей, остается Коттар, поскольку, пользуясь эпидемией, сколачивает себе состояние и может не волноваться, что о нем вспомнит полиция и возобновится начатый над ним судебный процесс.

Многие люди, вернувшиеся из специальных карантинных учреждений, потерявшие близких, теряют рассудок и жгут свои собственные жилища, надеясь таким образом остановить распространение эпидемии. В огонь на глазах равнодушных владельцев бросаются мародеры и расхищают все, что только могут унести на себе.

Поначалу погребальные обряды совершаются при соблюдении всех правил. Однако эпидемия приобретает такой размах, что вскоре тела умерших приходится бросать в ров, кладбище уже не может принять всех усопших. Тогда их тела начинают вывозить за город, где и сжигают. Чума свирепствует с весны. В октябре доктор Кастель создает сыворотку в самом Оране из того вируса, который овладел городом, ибо этот вирус несколько отличается от классического его варианта. К бубонной чуме добавляется со временем ещё и чума легочная.

Сыворотку решают испробовать на безнадежном больном, сыне следователя Огона. Доктор Риэ и его друзья несколько часов подряд наблюдают атонию ребенка. Его не удается спасти. Они тяжело переживают эту смерть, гибель безгрешного существа. Однако с наступлением зимы, в начале января, все чаще и чаще начинают повторяться случаи выздоровления больных, так происходит, например, и с Граном. Со временем становится очевидным, что чума начинает разжимать когти и, обессилев, выпускать жертвы из своих объятий. Эпидемия идет на убыль.

Жители города сначала воспринимают это событие самым противоречивым образом. От радостного возбуждения их бросает в уныние. Они ещё не вполне верят в свое спасение. Коттар в этот период тесно общается с доктором Риэ и с Тарру, с которым ведет откровенные беседы о том, что, когда закончится эпидемия, люди отвернутся от него, Коттара. В дневнике Тарру последние строки, уже неразборчивым почерком, посвящены именно ему. Неожиданно Тарру заболевает, причем обоими видами чумы одновременно. Доктору не удается спасти своего друга.

Однажды февральским утром город, наконец объявленный открытым, ликует и празднует окончание страшного периода. Многие, однако, чувствуют, что никогда не станут прежними. Чума внесла в их характер новую черту — некоторую отрешенность.

Однажды доктор Риэ, направляясь к Грану, видит, как Коттар в состоянии помешательства стреляет по прохожим из своего окна. Полиции с трудом удается его обезвредить. Гран же возобновляет написание книги, рукопись которой приказал сжечь во время своей болезни.

Скидка 100 рублей на первый заказ!

Акция для новых клиентов! Разместите заказ или сделайте расчет стоимости и получите 100 рублей. Деньги будут зачислены на счет в личном кабинете.

Доктор Риэ, вернувшись домой, получает телеграмму, в которой говорится о кончине его жены. Ему очень больно, но он осознает, что в его страдании отсутствует нечаянность. Та же непрекращающаяся боль мучила его в течение нескольких последних месяцев. Вслушиваясь в радостные крики, доносящиеся с улицы, он думает о том, что любая радость находится под угрозой. Микроб чумы никогда не умирает, он десятилетиями способен дремать, а затем может наступить такой день, когда чума вновь пробудит крыс и пошлет их околевать на улицы счастливого города.

Твір на тему Моє майбутнє

Моє життя – це низка білих і чорних смуг. Моє майбутнє завжди залишалося для мене загадкою, або принаймні, до певного віку. Що буде в майбутньому? Не завжди хочеться про це думати занадто серйозно, хочеться припускати, мріяти, але зовсім не діяти.

У дитинстві я мріяла о багатьох професіях, які тоді здавалися мені прекрасними, тепер я стала думати про це більш серйозно, ніж раніше. Стала замислюватися про справжнє життя, про її проблеми, адже я сама зіткнулася з ними.

І все ж, іноді я уявляю собі своє майбутнє, таким, що мені необхідно, щоб

Що важливіше з цих трьох якостей, не впевнена, хоча кожне з них по-своєму мене характеризує. Хочу, щоб у майбутньому окрім хорошого забезпеченого життя, у мене була сім’я, яка змогла б про мене дбати, як і я про неї. Хочу, щоб у мене був чоловік, здатний захистити мене від усіх бід, або хоча б спробувати зробити це, вірячи в перемогу.

Я хочу, щоб в майбутньому – мене оточували тільки позитивні і оптимістичні люди, так як не хочу бачити розчарування і повний песимізм у своєму житті, так

Мати гарний будинок – куди б я змогла прийти після роботи, де мене чекали мої маленькі вихованці – ось чого б дуже хотіла б побачити в моєму майбутньому. І щоб у мене з чоловіком – було багато дітей, які не були б дуже слухняними, адже так не цікаво, але щоб у нас в родині панувала любов, незважаючи ні на що. Але я не хотіла б, щоб в майбутньому у мене в житті дуже часто перед очима стояли гроші, я хотіла б, щоб гроші стали просто чимось невід’ємним від моєї майбуття, але не більше цього. Не хотіла б, щоб мої діти в майбутньому думали про гроші так, як часто думала я в їхньому віці.

Головне, взагалі-то, щоб моє майбутнє було щасливим, нехай і без грошей. Ось як я хотіла б його бачити.

Related posts:

Твір на тему Моя мріяМрія – це те, що завжди важко виконати. Але саме це почуття підтримує в нас життя, прагнення до неї, прагнення до якоїсь мети, і це дуже важливо. Адже коли у людини немає ніякої особливої мети, йому важко живеться. Ні до чого прагнути, немає ніяких амбітних планів на майбутнє, хоча б на найближче. Але я не […].

Твір на тему Мій улюблений вид спортуТвір на тему Волейбол мій улюблений вид спорту Мій улюблений вид спорту – це волейбол. Саме в цьому спорті я надзвичайно гарний і спритний. Волейбол для мене – це не просто захоплення чи хоббі, це – моє життя, без якого мені було б не просто нудно, було б просто нецікаво жити і я б зростав […].

Твір на тему Сто тисяч Карпенко-КарийІван Карпенко-Карий – український письменник, драматург, актор, являється автором багатьох творів, одним із яких є – п’єса “Сто тисяч”. Навіть із самої назви, можна зрозуміти про що буде розповідатися. Тому я хочу розповісти вам, про те що відбувалося у цьому творі, про головну думку яку автор намагався донести читачам і про те що, деяка частина […].

Твір роздум на тему ЛюбовОдною з найголовніших речей в нашому житті є любов. Почуття, яке оспівують у піснях, про яке складають балади, змальовують у картинах та віршах. Без неї ми не уявляємо свого буття. Любов між двома людьми народжується з маленької симпатії, повільно переростаючи в щось більше. Це коли людина тобі небайдужа, тобі настільки цікаво з нею, що ти […].

Твір Ким я хочу стати (лікар)У житті кожної людини настає момент, коли він повинен зробити вибір про свою майбутню професію. Цей вибір – вельми нелегкий, адже на світі безліч професій, які подобаються одночасно відразу. Саме тому в дитинстві ми мріємо про багатьох професіях, не особливо замислюючись про їх справжніх цінностях. Моя мрія – стати лікарем. Лікар – це та спеціальність, […].

Твір на тему Чарівна сила мріїКажуть: “У людини повинна бути мрія, щоб було, навіщо просинатися вранці”. Щодо мене, я повністю згодна з цим висловом, бо мрія може справді стати сенсом життя для будь-якої людини. Кожен вирішує сам, як йому відноситися до змоги існування мрії. Хтось має одну велику мрію, яка згодом стає сенсом та метою його життя, а хтось має […].

Твір на тему “Осіння природа”Твір на тему “Осіння природа” Куточок природи восени. Як розповідав мені мій батько, всі ми – це природа. Люди, дерева й звірі, рослини, комахи. Всі разом ми з’єднані й живемо в постійному спілкуванні. Мої батьки люблять улаштовувати піші прогулянки на природу. Звичайно ж вони часто беруть мене із собою. Я ніколи не відмовлявся, тому що […].

Твір роздум на тему ЩастяНас часто запитують “Що таке щастя?” або “Чи щасливий ти?”. Ці питання змушують задуматися над тим, що дійсно є щастя. В сучасному світі люди змінили свої пріоритети й для них важливими є матеріальні цінності. Хтось радіє новенькому телефону, а хтось поїздці за кордон. Ця людина щаслива лише тому що в неї є гроші та тому […].

Твір опис на тему Моя кімнатаЯ дуже люблю мою кімнату. Моя кімната найкомфортніша у світі. Мені дуже подобатися планування моєї кімнати. Я завжди намагаюся, щоб у моїй кімнаті було чисто і всі речі лежали на своїх місцях. Мама завжди мені говорить, що в кімнаті повинен бути порядок. Якщо порядок в кімнаті, то і в голові буде порядок з думками. У […].

Твір на тему: “Охорона природи”Твір на тему: “Охорона природи” Про тему: Про те, що треба берегти природу, що якщо ми й далі будемо продовжувати так халатно ставитися до своїх природних ресурсів, те самі знаєте, що з нами буде й у кого ми перетворимося. Про це й тема твору Охорона природи. Природа – це природне середовище перебування людини. І природно, […].

Твір на тему Життя людиниЖиття людини – велика цінність. Про нього важко розмірковувати, адже саме поняття життя не є чітко визначеним. Над цим питанням трудяться тисячоліттями багато філософів і мислителів. Однак найближче до розгадки цієї таємниці наближаються митці, художники, поети. Саме мистецтво дає безсмертя. Створюючи культурну цінність, людина залишається у віках. Не тільки її ім’я, а й ідеї, почуття […].

Твір на тему Я людинаБути справжньою людиною – це горде звання для кожного з нас. Але не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати без суспільства вона не може. І важливо залишатися людиною в будь-яких обставинах та в будь-якому оточенні. Характер кожного з нас формується ще з раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки в […].

Твір роздум на тему ДружбаЩо таке дружба? На це питання відповідь можуть дати всі, але тільки по-різному. Для кожної людини – це свої власні емоції, які часто просто неможливо передати. Хоча, чим-то дружба схожа з любов’ю, а багато людей взагалі, сприймають дружбу, як любов. Дружба – це почуття схожості з людиною, з якою тільки починаєш спілкуватися. Часто саме з […].

Твір на тему Весна 3, 4, 5 класПісля довгої холодної зими нарешті прийшла весна. Зазеленіла молода трава, дерева випускають перші клейкі листочки. Весна вступає в свої права поступово, майже непомітно. Начебто тільки вчора на землі біліли острівки снігу і льоду, а сьогодні там пробиваються маленькі травинки, які згодом забуяють пишним різнотрав’ям. Кожного дня розпускається все більше квітів. Навколо все оживає, стає світлішим […].

Сповідь Сонечки Мармеладовой (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”; Злочин і покарання Достоєвський Ф. МСповідь Сонечки Мармеладовой (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У глибині Росії, у далекому Сибірі на місці жорстокої каторги недавно археологи виявили приголомшливу знахідку – лист однієї відомої укладеної – Соні Мармеладовой за назвою “Сповідь Господу”. Наш журнал надає читачам унікальну можливість прочитати цю легендарну сповідь “Господи, я хочу сповідатися перед тобою в […].

“Вишневий сад” – п’єса про минуле, сьогодення і майбутнєВишневий сад – останній твір А. П. Чехова. Письменник був невиліковно хворий, коли писав цю п’єсу. Він усвідомлював, що скоро піде з життя, і, напевно, тому вся п’єса наповнена якоюсь тихим смутком і ніжністю. Це прощання великого письменника з усім, що йому було дорого: з народом, з Росією, доля якої хвилювала його до останньої хвилини. […].

Твір на тему: “Літо на дачі”Твір на тему: “Літо на дачі” Літо не в селі, а на дачі Звичайно, моя улюблена пора року – це літо. Літо для мене – це пора дач. У нас немає села, тому по вихідним ми з родителями відпочиваємо на дачі. Так щосуботи й неділю доводиться проводити за збиранням своєї ділянки, допомагаючи батькам. Це буває […].

Майбутнє країни в наших рукахМайбутнє країни в наших руках Саме я буду вибирати нового президента, коли мені здійсниться вісімнадцять років. Від мого вибору буде залежати майбутнє нашої країни. Перед тим як когось вибирати людина повинен подумати про свій вибір, зважити всі плюси й мінуси. Кожна людина в нашу сучасну епоху народжується зі своїми правами, вони описані в конституції Російської […].

Твір на тему Доля людиниКажуть, що доля кожної людини написана ще до її народження. І зростаючи, людина живе як по сценарію, не маючи змоги щось змінити в своєму житті. Але я вважаю, що кожен сам майстер свого майбутнього. Не можна сліпо довіряти всьому і пливти за течією. Навіть сама слаба людина здатна на великий подвиг. Потрібно лише знайти в […].

Твір на тему Справжні цінності людиниЦінності людини у всі часи відрізнялись. В кожний час, у різних народів та цивілізацій були якісь свої, особливі цінності. Але це стосувалось суспільства, тобто цінностей, які визнавали більшість людей. Завжди бували люди, особистості, які хоч і мусили рахуватись з суспільством, мали все ж свої цінності, яких не відібрати. Слід сказати, що в житті людини цінності […].

Твір про літоТвір про літо Жаркі дні мого літа Я пам’ятаю кожне своє літо. Мої батьки щороку придумують, куди ж мене відправити. Як тільки починаються шкільні канікули, стає питання про це. Тато увесь час хоче, щоб я їхав у піонерський табір, а мама наполягає на спільному відпочинку на море або за кордоном. Куди б я не відправився, […].

Твір на тему Моя улюблена книгаЧитати книги – моє улюблене заняття. Вони збагачують людину, роблять її кращою. Завдяки книгам можна побувати в різних місцях, в різні епохи не виходячи зі свого дому. Я люблю читати різні жанри, однак в мене є улюблена книга, яку я перечитував вже не один раз. Творчість відомого американського письменника Джека Лондона захоплювала мене вже давно. […].

Твір на тему Людина і природаВсі ми звикли до того, що останнім часом людина вважає себе господарем природи, а чи дійсно воно є так? На прикінці двох останніх сторіч ми вже знаємо роль людини всесвіті. Майже у кожного вдома є, або була домашня тваринка, ми дуже гарно знаємо, що для того, щоб нашим домашнім улюбленцям було добре, ми ладні віддати […].

Твір на тему “Настала зима”Твір на тему “Настала зима” Холодна красуня – зима. Перший сніг пішов ще наприкінці осіни. Мені вже тоді було зрозуміло, що прийшла зима. Не потрібно було дивитися на календар, щоб зрозуміти – холоди прийшли надовго й всерйоз. Я живу в глибинці Росії, мені не звикати до довгих зим і заметілей. Може бути, тому я так […].

Україна. Минуле, майбутнє, сьогоденняОсь уже двадцять років Україна – вільна, незалежна, демократична держава, принамні так написано в усіх формальних паперах. Але кожен українець має знати, що наша мати-Україна існує вже багато століть. За плечима нашої держави розквіти і падіння, найкращі і найсвітліщі події, але ще більше горя, болі і страждань. На шляху до незалежності наша ненька подолала безліч […].

Твір на тему: “Як я провів літні канікули”Твір на тему: “Як я провів літні канікули” Літні канікули Коли наступає літо, у мене відразу піднімається настрій. Не те, щоб воно в мене було поганим навесні, узимку або восени, але той факт, що не потрібно нікуди йти, вставати в школу, готовити щодня уроки мене дуже радує Улітку я займаюся всім тим, на що бракує […].

Твір на тему: “Озеро в лісі”Опис теми: Опис природи лісу, літніх днів, лісового озера Озеру влесу. Бачили картину Васнецова “Аленушка”? Там сумна дівчина сидить на березі озера, а в темній воді відбиваються стовбури високих дерев, що оточують озеро? Цю картину я знаю з дитинства. Вона висить у мене на стіні, тому що мене кличуть Аленушка. А от такого озера я […].

Твір роздум на тему Слово“Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш” – це українське прислів’я вчить всіх людей говорити з розумом, спочатку подумати, перш ніж щось сказати вголос. Найкраще – промовчати, бо навіть час не зможе вилікувати і загоїти ті рани, які можуть виникнути від одного лише неприємного слова, сказаного злою людиною – кривдником. Слово – це не […].

Твір на тему Сліпий музикант КороленкоВолодимир Короленко був видатним українським та російським письменником. Він був гуманістом. У своїх творах митець ставив у центр людину, її переживання, проблеми та виклики. Твір “Сліпий музикант” є яскравим прикладом гуманізму автора. Він змушує задуматись над сенсом життя. Читаючи оповідання, я усвідомив що людські можливості дуже широкі. Весь світ відкритий перед нами. Перед нами тисячі […].

Твір на тему Герой нашого часу (Лермонтов)Лермонтов написав цей твір, в чомусь копіюючи себе самого. Цей твір багато чому вчить, і разом з тим – він дуже цікавий і привабливий. Лермонтов взяв і з свого життя деякі моменти, що підтверджують деякі елементи з роману. Написано твір Лермонтовим в 1840 році. Воно ділитися на кілька оповідань, що разом робить з них – […].

Твір на тему Найкращий другУ мене є багато людей, яких можу назвати друзями й приятелями. Але як і у всіх, в мене є найкращий друг. Його звуть Богдан. Він мій однокласник. Ростом він менший за мене, хоч ми й однолітки. Вперше ми познайомились, коли я перевівся до нової школи, в якій зараз навчаюсь. Це був тільки другий клас. Цікаво, […].

Моя майбутня професія – журналіст і тренер 10 клас Твору на вільну темуМоя майбутня професія – журналіст і тренер В 5-6 років майже кожна дитина хоче стати космонавтом або вчителем, але в 15-16 він починає серйозно замислюватися про своє майбутнє, доросле життя. Перше, що приходить на розум-це одержання вищого утворення. У цей цікавий період життя треба довідатися якнайбільше. У наш час існує великий вибір професій. Всі вони […].

Твір на тему “Російська природа”Твір на тему “Російська природа” Російська природа й російська душачи Кожній країні їсти чим пишатися, у кожній країні дитині з раннього років розповідають про якусь національну особливість. І важливою темою стають бесіди про природу. У Нової Зеландії є ківі, в Австралії – кенгуру, в Африці, ми все знаємо, – леви, у Китаї – панди, в […].

Твір на тему: – Лермонтов – наш сучасникТворчість Лермонтова – це історія покоління 30-х років XIX століття, покоління, якому дісталася важка доля людей епохи “безвременья”, коли все краще в людях губилося, тому що вони не могли знайти застосування своїм “силам неосяжним”. Але чи можемо ми ськазати, що це трагедія тільки сучасників Лермонтова? Чому багато поколінь російських людей читають і перечитують добутку великого […].

Твір на тему: Німецька молодь сьогодніЦе нелегко – охарактеризувати сучасну німецьку молодь. Молоді люди такі різні. Більшість є активними, впевненими у собі, творчими та освіченими. Але є також егоїстичні, байдужі молоді люди, які зовсім не прагнуть ні до чого у своєму житті, нічим не цікавляться. Шкода, коли молодь марно витрачає свій дорогоцінний час, коли вони не мають ніяких інтересів. Вони […].

Твір на тему: “Один день із літніх канікул”Твір на тему: “Один день із літніх канікул” Опис теми: Літні канікули – черги самих подій, що запам’ятовуються, пов’язаних з відпочинком, поїздками й пригодами. Опис дня літніх канікул, що запам’ятався відпочинком на природі біля лісу або біля річки. Опис літнього настрою самої прекрасної пори року й одного дня літніх канікул Як я став рибалкою. Я […].

Твір на тему Сучасна людинаСвіт постійно змінюється, в кращу чи гіршу сторону, але разом з ним постійно змінюється і людина. Кожне покоління людей відрізняється від попереднього дуже багатьма ознаками. Зараз найпоширеніша думка, що покоління змінюються кожні 25 років. Я погоджуюсь з цим, адже цей вік – це вже початок зрілості, людина і її світогляд вже сформовані. Кожне покоління крім […].

Твір на тему: Що я зрозумів прочитавши поему О. Т. Твардовського “По право пам’яті”Не дуже давно я прочитав поему О. Т. Твардовського “По право пам’яті”. Зізнатися, до того моменту мої знання про поета були досить обмеженими, тому що грунтувалися (думаю, як і в більшості нинішніх школярів) лише на широко відомій його поемі “Василь Теркін”. Але це незнайоме мені раніше добуток глибоко вразив мене тією щирістю вираження наболілих почуттів, […].

Твір міркування на тему: “Пора року осінь”Твір міркування на тему: “Пора року осінь” Опис теми: Міркування на тему осінь Пора року осінь Усі люблять весну, тому що весна приносить радість життя після довгої й виснажливої зими, і літо, тому що влітку всі їдуть до моря. А я люблю осінь. Тому що восени дуже легко мріяти, а я люблю помріяти. Я дуже […].

Твір на тему: “Сад улітку”Твір на тему: “Сад улітку” Сад, де я проводжу літо Сад – саме улюблене місце влітку. Усе дерева в саду вже перецвіли, і починають поспівати плоди. Які дерева ростуть у наших садах? Саме улюблене й популярне дерево – яблуня. Ще дерева, що часто зустрічається в саду – груша, слива, на півдні Росії – абрикос. Ну […].

Твір на тему: Мої плани на майбутнє

Я – дев’ятикласник, і проблема вибору професії зараз достатньо важлива для мене. Звичайно, я довго міркував над цим питанням. У моїх батьків із цього приводу своя думка. А оскільки закінчення школи все ближче, мої тривоги стають сильнішими.

Але попереду ще 3 роки.

Як і більшість моїх друзів, я збираюся після закінчення школи вступати до університету або іншого вищого навчального закладу. Я сподіваюсь, що отримаю атестат з гарними оцінками.

Але я розумію, як багато молоді принесе свої атестати з відмінними оцінками до приймальної

У мене немає ніяких технічних здібностей. Але в той же час я не знаю, чи зумію я знайти гарну роботу після закінчення гуманітарного факультету університету.

Мої батьки хочуть, щоб я вступив на факультет менеджменту. Але я сумніваюся, що у мене є необхідні якості для цієї роботи. На мою думку, той, хто вибирає цю професію, повинен бути дуже комунікабельним. І, звичайно, якщо ви хочете досягти чого-небудь в цій сфері, ви повинні розбиратися в економіці, фінансах, трохи в бухгалтерському обліку,

Є також одна річ, яка дуже хвилює мене. Якщо я не отримаю достатньо балів для вступу до університету або інституту, мене можуть прийняти тільки на контракт, а в нашій сім’ї поки що немає таких грошей на моє навчання.

Є ще одна можливість здобути освіту. Я маю на увазі технікуми. Можливо, я виберу бухгалтерський облік.

Хороші бухгалтери потрібні скрізь.

Якщо я не вступлю до інституту або університету, я намагатимуся навчитися працювати на комп’ютері ще краще. Звичайно, я продовжу вивчення англійської мови, і хотів би також вивчити німецьку й італійську.

Я впевнений, що без цих знань неможливо отримати гарну роботу. Багато людей почали з малого і досягли потім вершин. Головне – правильно поставити мету!

Related posts:

Мої плани на майбутнєТвір-роздум з елементами опису Я – дев’ятикласник, і проблема вибору професії зараз достатньо важлива для мене. Звичайно, я довго міркував над цим питанням. У моїх батьків із цього приводу своя думка. А оскільки закінчення школи все ближче, мої тривоги стають сильнішими. Але попереду ще 3 роки. Як і більшість моїх друзів, я збираюся після закінчення школи вступати до університету […].

Твір на тему: Мої плани на майбутнє Мої плани на майбутнє Щоб краще розповісти про мої плани на майбутнє життя, я пропоную вам уявити символічний багатоповерховий будинок. Перший поверх у ньому займає здобуття вищої освіти після закінчення школи. Я мрію навчатися на психологічному факультеті вищого навчального закладу, оскільки вважаю, що прогрес суспільства надалі залежатиме від всебічного використання психічних можливостей людини, які до […].

Мої плани на майбутнє Щоб краше розповісти про мої плани на майбутнє життя, я пропоную вам уявити символічний багатоповерховий будинок. Перший поверх у ньому займає здобуття вищої освіти після закінчення школи. Я мрію навчатися на психологічному факультеті вищого навчального закладу, оскільки вважаю, що прогрес суспільства над&;;гі залежатиме від всебічного використання психічних можливостей людини, які до сьогоднішнього дня розкриті ше […].

Твір на тему: “Яким я уявляю майбутнє України” Мене дуже турбує майбутнє моєї країни. Я не тільки тут народився, тут народилися, росли і жили всі мої предки, вони протягом усього життя перебували між такими ж українцями, як і ми. Я хотів би робити багато чого для поліпшення життя країни і життя кожного свого співвітчизника, я бачу в цьому свою мету і призначення. Але […].

Мої плани на майбутнє. My Plans for the Future Я вважаю, що будувати плани на майбутнє дуже складно. Але людина може припускати, що вона хотіла б робити у найближчому майбутньому. Я ще нічого не вирішив щодо моєї майбутньої професії. Зараз життя досить складне, але мені хочеться займатися цікавою роботою. Я також хочу, щоб моя робота була зв’язана з різними країнами і людьми. Мені б […].

Твір на тему: “Я, майдан, майбутнє України!” Сучасна Україна є, як мінімум, цікавим місцем для життя. Ми бачимо, як у нас все швидко змінюється. Ще півтора роки тому в країні була стабільна економічна ситуація, ні про яку війну не могло бути й мови, а людям нехай і жилося важко, але не так важко, як сьогодні. Проте за півтора року все перевернулося. В […].

Твір на тему: “Яким ви уявляєте майбутнє людства” Всі люди діляться на дві категорії: оптимістів і песимістів. І відповідно, кожна категорія людей представлятиме майбутнє людства через призму оптимізму або песимізму. Я, швидше за все, відношусь до тих людей, які вірять у світле майбутнє, і тому світ мені бачиться в яскравих сонячних фарбах. Варто тільки перенестися на 300 років вперед, як раптом все змінюється […].

Твір про закінчення школи та майбутнє навчання в університеті Я, як і мої однокласники, прямую до порогу дорослого життя, до закінчення школи. Навчався я непогано, але, напевно, мої успіхи варто оцінити як середні. Відмінником я не став, і не шкодую. Ті предмети, які викликали у мене інтерес, я вчив натхненно, часто знав більше, ніж задавали за шкільною програмою. Це були фізика, хімія, біологія, географія. […].

Твір на тему: “Майбутнє треба не передбачати, а творити” Людей можна поділити відразу на кілька категорій. Деякі з нас хотіли б знати, що їх чекає в майбутньому, інші ж воліють приймати все таким, яким воно є, тобто, поступово, вони керуються приказкою “всьому свій час”. Втім, жодна з цих категорій не може дізнатися, що її чекає у майбутньому, з точністю. Залишається лише передбачати і намагатися […].

Твір на тему: “Майбутнє української мови” Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. В нашій українській Конституції закріплено, що державною мовою в Україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в Україні. Цілком зрозуміло, що їй надаються різні привілеї перед іншими мовами. Таким чином, громадяни України заохочуються до того, […].

Твір на тему: “Яким я бачу майбутнє України?” Знаєте, я думаю, кожен із нас у своєму житті багато разів задумувався над тим, яке ж майбутнє чекає на нього, якій справі себе присвятити, чим займатися протягом життя. Коли ми виростаємо, створюємо сім’ї, то починаємо піклуватись про гідне майбутнє для наших дітей, онуків… Так вже заведено, це усталено поколіннями і століттями. Проте мені, як патріоту, […].

Твір на тему: “Як я уявляю майбутнє Нори?” Відсутність родинного щастя, розчарування в особистому житті може чинити на людей надзвичайно негативний вплив і згубно позначитися на їх долі. Нора Хельмер – це головна героїня твору Генріка Ібсена “Ляльковий дім”, і вона саме та людина, яка зіткнулася з такою непростою життєвою проблемою. Випадок Нори дуже важливо уважно розібрати, бо він характерний і симптоматичний для […].

Твір на тему: “Вірю в майбутнє твоє, Україно” Віра – це особливе явище, і далеко не кожна людина розуміє, що це таке. Слід відрізняти віру від раціональної переконаності. В той час як знання або прогноз грунтується на якихось аргументах і фактах, віра не потребує якихось доказів і підтверджень. Вона цінна сама по собі. Більш того, якщо у вас є аргументи на користь чогось, […].

Твір на тему: Як я уявляю свої майбутнє Майбутнє – це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав… Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання […].

Твір на тему: – Мрії Т. Шевченка про майбутнє України Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски. На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі говорять про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками […].

Твір на тему Віра у щасливе майбутнє народу За вішем Т. Шевченка”Заповіт” Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски. На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі говорять про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким […].

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи” Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось? Ще ні! А це значить, […].

Твір на тему: “Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України” Один у одного питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? (Тарас Шевченко) Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко для нашого народу, для України, – це не просто поет чи художник. Він став ковтком свіжого повітря, ковтком натхнення, цілющим струмком посеред пустелі для багатьох поколінь. […].

Твір на тему “Майбутнє моєї країни” Нещодавно я замислився: а яким буде майбутнє моєї країни? Цікаве питання. Та відповісти одразу на нього складно. Щоб дати відповідь на нього та детальніше в ньому розібратися, я вирішив заглянути спочатку у минуле нашої країни. Екскурс в історію України почався для мене з давньої легенди про заснування міста Києва трьома братами Києм, Щеком, Хоривом та […].

Твір на тему: Сьогодення й майбутнє України Сьогодення й майбутнє України Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, себто про нашу зовнішню політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли “вигідно зреалізувати”, – тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація) ніяк не покращила наше життя. Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. “Росія чи Європа?” – незважаючи на […].

Твір на тему: Яким я уявляю майбутнє України Україна з давніх часів була європейською країною. Лише приєднання до Росії сповільнило на 300 років цей поступ європейської інтеграції. Тому уявляючи майбутнє України, треба добре вивчити її минуле, оскільки часто відповіді на якісь складні нинішні питання лежать у витоках минувшини. Мрії завжди красиві. Їх по-різному уявляють і здійснюють люди. Художники – у полотнах, де світанок, […].

Твір на тему: Вірю в твоє майбутнє, Україно! Україна – це історія народу, який упродовж багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. Це її славні лицарі: Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Устим Кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. Це відомі всьому світові діячі української культури: Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Гончар, М. Лисенко, […].

Твір на тему – Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Свою Україну любіть, Любіть її… Т. Г. Шевченка Кожна людина з любов’ю й трепетом згадує місце, де народилася, де минуло дитинство. Мальовничу природу України, її людей Тарас Шевченко сприйняв і полюбив іще змалечку, бо й сам був частинкою цього світу, згодом образ України постав у його творчості. Поет дав себе розіп’яти за народ та Україну, […].

Твір на тему: “Як розбагатіти?” Сьогодні, в сучасному світі, як ніколи раніше помітно, наскільки важливі для людини грошові кошти. Якщо раніше у людини було не так вже й багато спокус та інтересів, можна було обмежитися малим, то сьогодні без грошей неможливо практично нічого – навіть оточуючі люди не стануть з тобою спілкуватися, якщо ти катастрофічно бідний. Світ став такий, тому […].

Твір міркування: Що таке майбутнє? Що таке Майбутнє? Яким воно стане через кілька десятиліть? Що чекає нас там, за трудноуловимой і в той же час точно й назавжди певною рисою, де сьогодення вже стане минулим, а минуле перетвориться в далеку історію. Ці питання – вічні, як вічна й саме життя. Люди завжди шукали відповіді на них, намагалися заглянути у своє […].

Твір на тему: “Чи хотів би я виїхати з України?” Як говорить офіційна українська статистика, величезна кількість українців сьогодні трудиться в інших країнах. Звичайно, більшість з цих людей покинули Україну не тому, що вони її не люблять, а скоріше тому, що для них не представляється можливим знайти гідну роботу, щоб забезпечувати себе і своїх дітей. Хоча, звичайно, є й ті, хто виїхав з певних причин, […].

Твір на тему: Моя перша вчителька (твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі) Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і […].

Твір на тему: “Моя країна – Україна” Патріотизм – надзвичайно важливе явище, в особливості, якщо мова йде про складні часи в державі. Здавалося б, сучасна людина надмірно стурбована собою, власними проблемами і переживаннями, але є такі моменти, коли все це необхідно відкинути убік, адже ніщо не має значення, якщо у тебе немає нормальної країни для проживання. Існує безліч прикладів того, як країна […].

“Моя професія, моє майбутнє. Перукар” Зізнаюся чесно, з дитинства я перукарів якось недолюблювала. Але одного разу зі мною сталося диво: я потрапила до майстрині, яка зробила з мене красуню, просто виконавши відмінну стрижку. Коли я приходила до неї кожен наступний раз, не могла намилуватися на її ставлення до справи і до своєї професії. Я виявила, що перукарня – це не […].

Твір на тему: “Вчитися ніколи не пізно” Кожна людина рано чи пізно розуміє, наскільки важливо гарне навчання. З кимось це відбувається в школі, коли людина все ще перебуває за шкільною лавою. Це – хороший варіант, оскільки тоді у людини є час повчитися і знайти себе в цьому житті. Набагато гірше, коли це усвідомлення приходить, коли людина вже закінчила школу та вищий навчальний […].

Твір на тему: “Чому я не хочу іти в школу?” Отримання нормальної освіти – це основа життєвого успіху будь-якої людини, і навряд чи хтось наважиться сперечатися з цією тезою. У той же самий час ми нерідко можемо побачити, що люди, особливо якщо мова йде про молодь, приділяють навчанню не так багато часу, як їм слід було б робити. Цікаво проаналізувати і зрозуміти причини цього явища. […].

Твір на тему: “Творчість в житті людства” Наскільки це було можливо, настільки довго я обдумувала те, що мені хотілося б сказати про творчість в житті людства. Чим більше я над цим розмірковувала, тим сильнішим ставало переконання, що я мушу висловитись про це якнайшвидше, адже це те, що дійсно мене турбує. Це та тема, яка стала мені найближчою з-поміж інших поки що. Чому […].

ПЛАНИ 6 клас МІФ І ЛІТЕРАТУРА ПЛАНИ Характерні особливості міфу і казки як літературних жанрів 1. Міфи і казки як жанр фольклору. (Міфи і казки – вид усної народної творчості. Це витвір колективної фантазії.) 2. Основа казок і міфів. (В основі міфів лежать реальні події, в основі казки – вигадка.) 3. Мета створення міфів і казок. […].

“Майбутнє головного героя роману Жюль Верна “П’ятнадцятирічній капітан” Діка Сенда” У житті кожної людини найважливішу роль грає її досвід. Залежно від того, з чим стикаються люди протягом свого життя, вони формуються як особистості, отримують певні якості, стають сильнішими фізично або розумнішими, вчаться вирішувати конфліктні ситуації і знаходити виходи з численних проблем. Головний герой роману Жюль Верна “П’ятнадцятирічний капітан” на ім’я Дік Сенд у своєму надзвичайно […].

Твір на тему: “Краса природи моєї Волині” Кожна українська область має досить гарну природу, яка примітна чимось особливим. Але для кожної людини найбільш близьким є регіон, де він народився і виріс. Особисто я знаходжу неймовірно привабливою природу Волині. Я досить часто відвідував природне середовище, розташоване у Волинській області. Ця природа настільки красива, що у мене практично не вистачає слів для того, щоб […].

Твір на тему: “Чистота нашого міста” Що зробити, щоб в нашому місті завжди панувала чистота? Щоб навколо не валялися недопалки, фантики, пластикові упаковки? І щоб мешканці нашого міста не дихали димом та пилом? Я вважаю, що для чистоти в місті, звичайно, багато робиться. Щоранку на роботу виходять двірники, замітають вулиці, двори, сквери та парки. Потім сміттєвози вивозять відходи з кожного контейнера, […].

“Яким є ідеальне майбутнє” Кожна людина хоче жити добре, в достатку, нічого не потребуючи і, звичайно, щасливо. Старання для досягнення щастя починаються у людей вже з самого раннього дитинства. Амбіції зароджуються у свідомості людини вже в початковій школі, коли одні діти хочуть бути кращими, розумнішими і сильнішими за інших. Така ж гостра конкуренція точиться між людьми і протягом всієї […].

Складіть роздум на тему: “Книга і комп’ютер. За чим майбутнє?” Необхідність висловлювати і передавати інфор­мацію спричинилася до появи мови, писемності, мис­тецтва, книгодрукування, телебачення, обчислюваль­ної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними – й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно Народ каже: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга – джерело життя”, “З […].

Яким я уявляю майбутнє України – Твір-сповідь Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного… Паралельно з любов’ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями […].

День захисників вітчизни (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) План I. Вітчизну і матір не обирають. II. Найвизначніше свято моєї сім’ї. 1. Військова династія. 2. Моя заповітна мрія. 3. Почесний обов’язок захисника. 4. Повернення давніх традицій. 5. Професія – захищати Вітчизну. III. Всенародне свято. Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір’ю. […].

Твір на тему: Мої плани на майбутнє

Мої плани на майбутнє
Щоб краще розповісти про мої плани на майбутнє життя, я пропоную вам уявити символічний багатоповерховий будинок. Перший поверх у ньому займає здобуття вищої освіти після закінчення школи. Я мрію навчатися на психологічному факультеті вищого навчального закладу, оскільки вважаю, що прогрес суспільства надалі залежатиме від всебічного використання психічних можливостей людини, які до сьогоднішнього дня розкриті ще дуже мало.
Другий поверх мого “будинку планів” поділяється на дві частини: у правій, наприклад,

Related posts:

Твір на тему: Мої плани на майбутнє (Твір-роздум з елементами опису) Я – дев’ятикласник, і проблема вибору професії зараз достатньо важлива для мене. Звичайно, я довго міркував над цим питанням. У моїх батьків із цього приводу своя думка. А оскільки закінчення школи все ближче, мої тривоги стають сильнішими. Але попереду ще 3 роки. Як і більшість моїх друзів, я збираюся після закінчення школи вступати до університету […].

Твір на тему: Як я уявляю свої майбутнє Майбутнє – це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав… Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання […].

Твір на тему: Яким я бачу своє майбутнє Яким я бачу своє майбутнє Кожен – коваль своєї долі. Аппій Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які допоможуть здійснити ці самі мрії. Але чи не […].

Твір на тему: Яким я уявляю майбутнє України (Твір-сповідь) Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного… Паралельно з любов’ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями […].

Твір на тему: Яким я уявляю майбутнє України Україна з давніх часів була європейською країною. Лише приєднання до Росії сповільнило на 300 років цей поступ європейської інтеграції. Тому уявляючи майбутнє України, треба добре вивчити її минуле, оскільки часто відповіді на якісь складні нинішні питання лежать у витоках минувшини. Мрії завжди красиві. Їх по-різному уявляють і здійснюють люди. Художники – у полотнах, де світанок, […].

Твір на тему: Сьогодення й майбутнє України Сьогодення й майбутнє України Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, себто про нашу зовнішню політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли “вигідно зреалізувати”, – тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація) ніяк не покращила наше життя. Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. “Росія чи Європа?” – незважаючи на […].

Твір на тему: Науково-технічний прогрес та майбутнє людства Понад 150 років тому один письменник сказав, що зараз неможливо писати великі твори, досліджувати у подробицях життя, вчинки та почуття героїв. А причина – у науково-технічному прогресі. Усі стали їздити потягом, а не кіньми, всі кудись поспішають. Милий Микола Лєсков! Щоб сказав ти про наш час, коли потяг і кораблі вже не здаються восьмим дивом […].

Твір на тему: Вірю в твоє майбутнє, Україно! Україна – це історія народу, який упродовж багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. Це її славні лицарі: Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Устим Кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. Це відомі всьому світові діячі української культури: Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Гончар, М. Лисенко, […].

Твір на тему: Будинок, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Я народилася і живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, якою ходжу до школи, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю з друзями у футбол. Поруч з будинком – метро і великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться з заростей чарівник і скаже, що може […].

Твір на тему: Що для мене значить земля(твір-роздум на морально-етичну тему) У кожної людини власна точка зору щодо життєвих цінностей. Останнім часом у пресі і по телебаченню дуже багато говориться про духовні скарби нашого народу. Не знаю, чи виправдано це. Не впевнена, що наш час можна назвати бездуховним, адже ми звертаємося до народних традицій, цікавимося своєю історією. Люди різного віку відчули потяг до релігії. Безумовно, всім […].

Твір на тему: Весняна капіж… (твір-опис) Я споконвічний городянин, але живу не у великому багатоповерховому, а в будинку, де лише один поверх. Уся наша вулиця суцільно складається з таких будинків. Вони потопають у зелені фруктових дерев. Навесні, коли цвітуть сади, здається, що на дерева опустилися білосніжні ароматні хмари. Мабуть, тому наша вулиця називається Садова. Цвітіння дерев – це буяння весни. Про […].

Твір на тему: Як я допомагав саджати картоплю (твір-опис процесу праці) Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю. Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато […].

Твір на тему: Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […].

Твір на тему: Іменні частини мови (повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі) Імена, тобто назви, мають багато частин мови. Імена предметів (це означає – їхні назви) мають іменники, наприклад: земля, вітер, Україна. Ці частини мови відповідають на питання: хто? що? залежно від того, означають вони живий чи неживий предмет. Імена ознак предметів (які вони?) мають прикметники, наприклад: рідна (яка?) країна, поривчастий (який?) вітер, веселе (яке?) свято. Імена […].

Твір на тему: Я вибираю професію (твір-роздум) Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся – усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся… Ще рік тому я марила про кар’єру тенісистки. Я обожнювала цю гру. Обожнюю і зараз. Але якось само собою так сталося, що я […].

Твір на тему: Улюблений куточок природи (твір-опис) Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник – невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа […].

Твір на тему: Ким бути? Чи будь-яка робота гарна? (твір-роздум) Ким бути? Чи будь-яка робота гарна? (твір-роздум) Коли мені було п’ять років, я хотіла стати лікарем. У шість я вперше подивилася фільм “Д’Артаньян і три мушкетери” і “захворіла” кіно, вирішила стати акторкою і грати не гірше Ірини Алфьорової… Так я почала “змінювати” професії. Я “була” шофером, перукарем, перекладачкою з англійської мови, археологом, капітаном далекого плавання […].

Твір на тему: Що означає бути милосердним (твір-роздум) У людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. І усі вони засновані на любові людини до людини. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. І воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення “Людина людині вовк”. Але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. […].

Твір на тему: Моя майстерня (Твір-опис приміщення) У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін – стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. […].

Твір на тему: Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на […].

Твір на тему: Випадок із життя (твір-розповідь) Улітку мене часто будив дріб дятла. Я вставав, підходив до вікна і прислухався, звідкіля доноситься переривчастий дріб. Побачити дятла було не так-то просто. Біля нашого будинку багато різних дерев. Тут і тополі, і клени, а просто напроти вікна моєї кімнати – стара береза. Вона досить висока, з товстим стовбуром. Дятел міг бути і на березі, […].

Твір на тему: Дорослий світ для тебе (Твір-міркування) Я зараз знаходжуся в тому віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже і не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як складеться моє життя, але і у футбол, і в баскетбол я із задоволенням пограю, забуваючи, що зростом майже наздогнав батька. Іноді мені страшенно […].

Твір на тему: Брати наші менші (твір-роздум на морально-етичну тему) Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю – весело, гамірно. Багато хто з жителів району виводять на прогулянку своїх четвероногих вихованців. Подивишся, хтось веде породисту собаку у вишуканому нашийнику на шкіряному поводку, а хтось маленьку дворняжку на мотузочку, але з таким […].

Твір на тему: Зрозумійте мене (твір-роздум) Ось уже другий рік поспіль я займаюся у міському танцювальному клубі “Юність”. Не всі мої близькі задоволені цим. Мама говорить, що у мене залишається мало часу для навчання і домашніх справ, а подружка дорікає, що майже не приділяю їй уваги. Лому вони не хотять зрозуміти мене? Адже мені подобаються танці, це цікаво і корисно. Я […].

Твір на тему: Слюсаря викликали? (Твір на морально-етичну тему у публіцистичному стилі) Хто не чув ці слова? Ось дзвінок у двері – і на порозі з’являється наш рятівник. Він і течу ліквідує, він і сантехніку змінить. А ось наш слюсар-сантехнік Михайло Костянтинович може поліпшити настрій господарям квартир не тільки своєю професійною роботою. Зараз поясню чому. Одного разу Михайла Костянтиновича викликала для усунення негараздів у ванній кімнаті вісімдесятирічна […].

Твір на тему: Країна Пестливих Слів (Твір-мініатюра) Я дуже люблю географію. День за днем я роздивляюся глобус, але моєї улюбленої країни чомусь немає. Ця країна Існує тільки в моїй уяві. Я називаю її Країною Пестливих Слів і охоче подорожую нею. Тут кожного зустрічають особливо тепло й лагідно. Спробую розказати про Країну Пестливик Слів більш докладно. Першою в цій країні мене зустрічає люба […].

Твір на тему: Книга – мій друг і порадник (твір-розповідь) У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою. Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я […].

Твір на тему: Навіщо вони потрібні? За рік закінчується моє шкільне життя, і настає час вирішувати, ким бути, яку професію обрати. Якось ми з татом розмовляли на цю тему. “От що я скажу тобі, доню. Важливо не те, ким станеш, а якою людиною ти будеш, – зауважив він. – Звичайно, професію собі треба обирати таку, щоб до душі була, щоб тобі […].

Твір на тему: Мої ідеали (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо спостерігати, як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди прагли свій ідеал створити, уявити, побачити. Це відбувалося в літературі, скульптурі, живописі. Так виникли ідеальні образи. Але вони ідеальні для митців, які їх створили, і […].

Твір на тему: Мої захоплення (твір-роздум на морально-етичну тему) Кожний народ, дбаючи про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних […].

Твір на тему: Київ у минулому й сьогодні (твір-опис міста в художньому стилі) Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку – це велике сучасне місто, а з іншого – кожна стара вулиця – це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали […].

Твір на тему: Папуга Гоша (твір-розповідь) Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із […].

Твір на тему: Чистота – запорука здоров’я чи предмет суперечок? (Замітка дискусійного характеру в газету) Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього […].

Твір на тему: Що таке вихованість? (твір на морально-етичну тему) Спочатку звернемось до тлумачного словника. “Вихованість – це вміння поводитись”. Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною – це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях. Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо […].

Твір на тему: Стосунки між батьками і дітьми (твір-роздум) Вранці, збираючись в школу, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи: я беру із собою плейер. А ще в нашому будинку є відеомагнітофон. З його допомогою я дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: “Руки вгору”, “Любе” й інших. Ми часто купуємо відео – і […].

Твір на тему: Наш двірник – тітка Марія (твір на морально-етичну тему) Якось я поверталася зі школи, коли почався дощ, найсправжнісінький травневий дощ. Мимоволі згадався вірш російського поета Афанасія Фета “Люблю грозу в начале мая… ” Дощ спочатку немов ішов сторожко, випробував на стійкість молоде листячко, травицю, а потім як пустився у танок! Пролунав гуркіт грому. Як дістатися додому без парасольки, я й гадки не мала. Абияк […].

Твір на тему: Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […].

Твір на тему: Баскетбольний щит на березі (твір-роздум на морально-етичну тему) Ця вулиця затишна, від невеличкої міської річки її відділяє кілька сот метрів. Вулиця неширока, на ній одноповерхові будинки старої забудови. І лише один будинок відрізняється від інших своєю архітектурою. Його збудував якийсь бізнесмен. Будинок має три поверхи, є кілька лоджій, мансарда. Високі красиві сходини ведуть до розкішного ганку, де стоять великі керамічні вази з квітами. […].

Твір на тему: Відкрий у собі талант (твір-розповідь з елементами роздумів) Відкрий у собі талант (твір-розповідь з елементами роздумів) Я був дуже слабеньким учнем. Загалом через лінощі. Я не бачив для себе жодних “життєвих висот”. Батьки жаліли мене. Казали, що далеко не всім потрібна вища освіта. Не всім же бути вченими чи керівниками підприємств. “Знайдеш і ти, синку, своє місце у житті”, – заспокоювали мене батьки. […].

Твір на тему: “Яке це щастя – бути молодим” (В. Сосюра) (Твір у публіцистичному стилі (за складним планом) на морально-етичну тему) 1. Трамплін у майбутнє. 2. Не розтрачувати життя даремно: А) піклування про здоров’я; Б) радісні хвилини молодості. 3. Секрети вічної молодості. Молодість – прекрасна пора в житті людини. Негаразди сприймаються легко, дорослі проблеми ще не хвилюють, бо вирішують їх саме батьки. Помилки можна виправити, бо попереду – ціле життя. Отже, молодість – безтурботна пора? Категорично […].

–>Українські твори, поети, вірші –>

–> –>Меню сайту –>

–> –>Категорії розділу –>

–> –>Наше опитування –>

–> –>Статистика –>

–> –>Пошук –>

–> –>Українські твори –>

–> –>Диктанти українською мовою –>

–> –>Вірші та віршики для школи –>

–> –>Друзі сайту –>

роздум

–>

Ви зайшли до нашого сайту – вам привітання. Тут для вас підібрані Твори українською мовою – для учнів начальної, середньої та вищої школи. Твори українською мовою – великий вибір для вас, наші дорогі вчителі, школярі. Ми вдячні вам за проявлений за проявлений інтерес

Яким я уявляю своє майбутнє

Коли я розмірковую про своє майбутнє, я не можу сказати напевно, яким воно буде. Багато підлітків не знають, ким вони хочуть стати. Але я впевнений, що найважливішими речами для мене в майбутньому будуть сім’я і робота. Я думаю – гарна освіта потрібна для того, щоб влаштуватися на гарну роботу. Професія – це дуже важливий вибір, який визначає все майбутнє життя. Я радий, що мої батьки підтримують мене.

Я збираюся вступити до університету після закінчення школи. Я хочу стати економістом і працювати в банку. Я знаю, що багато економістів зараз не можуть знайти роботу. Однак, у мене дійсно є величезний інтерес і здібності до математики та економіки. Крім того, я працьовитий і відповідальний чоловік, тому я сподіваюся, що досягну успіху. Висококваліфіковані фахівці завжди потрібні.

Більше того, я хочу мати свою сім’ю в майбутньому. Далеко не підеш без вірної і близької людини, яку ти любиш, поруч. Хочу мати дітей і жити у власному будинку. Так як зараз наша сім’я досить велика, а наша квартира маленька і знаходиться на 8 поверсі, я не можу завести домашню тварину. А я дуже люблю собак. В майбутньому у мене обов’язково буде собака – адже це справжній друг.

Звичайно, я сподіваюся, що у мене буде можливість подорожувати і знайомитися з цікавими людьми в майбутньому. Я хочу водити машину. Зараз це звучить, як мрія, але це те, чим я хочу займатися і що мати. Я впевнений, що плани починаються з мрій. А ще я сподіваюся, що моє майбутнє приготувало мені багато приємних сюрпризів!

Твір на тему: «Яким я бачу ідеальне майбутнє»

Життя людини… Воно складається з секунд, годин, днів, місяців та років. І яким буде кожен його момент, залежить лише від нас. Але є те, що необхідно пам’ятати завжди – життя неповторне, а його час незворотній. Неможливо повернутися у якийсь його момент, день чи місяць, щоб щось зробити інакше або повторити приємну мить. Те, що ви зробили одного разу, вже зроблене назавжди. Можна зробити щось інакше, це може бути краще чи гірше, але переробити чи повторити те, що вже сталося, не можна.

Те, як ми живемо сьогодні, впливає на те, як ми житимемо завтра. Тобто кожного дня ми творимо своє майбутнє. Навчаючись або не навчаючись, працюючи над собою чи б’ючи байдики – кожної миті ми впливаємо на своє «завтра». Яким же буде воно, наше майбутнє? Яким я бачу своє ідеальне майбутнє?

Для мене ідеальне майбутнє – це таке, у якому збудуться мої мрії. Хай не всі, але хоча б найголовніші. Для мене дуже важливо жити у економічно стабільній країні, у якій є перспективи для молоді. Саме такою я бачу у майбутньому свою Батьківщину. Кожен з нас – син або донька своєї держави, і тому я не уявляю свого «завтра» окремо від неї. Я хочу, щоб Україна стала успішною європейською країною, щоб молодь хотіла не виїхати з неї, а, навпаки, поверталася б назад і прагнула працювати на її території…

Для того, щоб мати ідеальне майбутнє, мені необхідно вступити до омріяного вузу і отримати вищу освіту. Після цього я зможу працювати за спеціальністю на перспективній роботі та будувати не лише кар’єру, але і краще майбутнє для моєї країни. Саме праця на користь держави і відрізняє свідомих громадян від пристосуванців. Звичайно, моя робота має забезпечувати мене матеріально, але вона має ще й приносити задоволення. Я вважаю, що людина, яка працює за спеціальністю, яка їй не подобається, не зможе на ній досягти успіхів і розкрити свої таланти. Тож у своєму житті я хочу займатися улюбленою справою, стати хорошим спеціалістом, мати перспективи.

Звичайно, ідеальне майбутнє неможливе без щасливої родини. Я хочу, щоб були здорові мої батьки та рідні, щоб у них було якомога менше проблем та клопотів. Хочу колись створити власну родину, але перед цим отримати освіту та влаштуватися на роботу…

А взагалі, як і всі я мрію про те, щоб у нашій країні не було війни, щоб не гинули люди. Хочу, щоб з’явилися нові робочі місця, щоб молодь мала змогу працювати там, де хочеться. Звичайно, хотілося б, щоб ця праця мала відповідну оплату, щоб підвищилися пенсії у бабусь та дідусів… А ще у мене є мрія, щоб знайшли ліки від таких страшних хвороб, як рак і СНІД, а діти, які живуть у дитячих будинках та інтернатах, знайшли б батьків…

Розумію, що всі мої мрії не можуть відразу збутися, але ідеальне майбутнє я уявляю саме таким: без горя, сліз і нещастя!

Твір на тему «Майбутнє починається сьогодні»

Здавалося б, що таке сьогодні. Просто ще один нічим незапомінающійся день. Іноді буває таке, що саме сьогодні нічого не хочеться робити. Подумки думаєш, що все можна зробити завтра, адже ще є багато часу. І ніхто не замислюється над тим, що все починається саме сьогодні. Все наше життя залежить від сьогоднішнього дня. Що ми зробимо, куди поїдемо, ніж займемося, з ким побачимося саме в цю хвилину.

Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.

Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.

Від сьогоднішнього дня залежить завтрашній день і так весь час. Тільки сьогодні ми можемо змінити своє майбутнє і якось на нього вплинути. І якщо кожен це зрозуміє, і не буде відкладати свої справи на завтра, то ми зможемо змінити світ на краще, внести в нього більше добра, радості, тепла, світла. І почнемо сьогодні. Адже наше майбутнє залежить від нас.